Наталія Каднікова – вимушена переселенка з Харкова. Нині живе у Луцьку і працевлаштувалася на одному з підприємств міста, де шиє військову форму.
Свою історію пані Наталя розповіла в інтерв'ю Суспільному.
На початку березня жінка виїхала з рідного міста за кордон. Її оселя у Харкові була біля Північної Салтівки, яка нині знищена бомбардуваннями російських військових.
"Ми ховалися спочатку у метро, але ж до метро їхати треба було десять хвилин, тому лишалися у квартирі, стелили у коридорі подушки. Перед виїздом нам сказали: "Беріть два рюкзаки, більш ніяких речей, є два місця у машині", – розповіла переселенка.
Разом зі сім'єю оселилися у місті Філяково, у Словаччині. Завдяки місцевим волонтерам, проживали три місяці в інтернаті. Але тягнуло на батьківщину, – зізнається жінка. Т
У червні родина приїхала до Луцька. Спочатку жили у волонтерському центрі "Адреналін", за оголошенням жінка знайшла роботу на одному зі швейних підприємств обласного центру Волині, адже в Харкові Наталія Каднікова 25 років працювала швачкою.
"Шиємо військовий одяг: куртки, штани, військові костюми. Вболіваю за Україну, вболіваю за наших воїнів і стараємося шити так, щоб було і їм зручно одягнути", – додає переселенка.
До слова, на новоствореному швейному підприємстві, де працює Наталія Каднікова, працює понад десяток людей. Серед них є ще дві швачки-переселенки – з Харківської і Донецької областей.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Ми б і до ядерної війни пристосувалися». Переселенець зі Слов’янська готує волинську шаурму