До великої війни вів бізнес і любив відпочивати на Кіпрі. Звідси й позивний «Кіпр». На запитання, як потрапив у військо, відповідає з усмішкою: «У 23-му році я почав отримувати смс з проханням приєднатися до лав. І пішов!»
Одразу після навчального центру Дмитро пішов у піхоту, пишуть на сторінці Східне оперативно-територіальне об'єднання Національної гвардії України.
І вже першим бойовим «відрядженням» стала Кліщіївка. А там завжди важко.
У травні 2024, коли росіяни почали новий наступ, бійця перевели на Харківщину в кулеметну роту.
Його взвод мобільно-вогневих груп прикриває небо над Харківщиною від ворожих «Шахедів». А вони останнім часом щодня летять десятками. Ворог постійно змінює тактику, удосконалює свої вбивчі «пташки». Спершу перефарбували їх у чорний колір.
Потім в них добавилась швидкість. - Зараз яка швидкість у них? - Вони літають на швидкості десь півтори сотні кілометрів. Але вони їх прискорюють за 200 км. Іноді прилади показують 200 з лишком км. Висота - десь близько 2 000 м., - розповідає Кіпр.
Враховуючи висоту польоту і швидкість «Шахеда», часу на те, щоби побачити й зреагувати, у мобільно-вогневої групи вкрай мало.
Десь 10-15 секунд прольоту на тій відстані, коли ви можете його в принципі вразити. Навестися, там треба брати упередження, тобто це вітер, це відстань, це швидкість. Все воно враховується. Багато перешкод. Наприклад, коли він летить в горизонті, ви не можете дозволити в нього стріляти, якщо за ним населений пункт, наприклад, чи траса з рухом автомобілів. Це великий ризик, і ми не можемо населення під цей ризик підводити, - пояснює журналістам Кіпр.
І захисники збивають. Саме екіпаж Дмитра днями приземлив два ворожі безпілотники. Подробиць не розповідають, військова таємниця. Кажуть лише, що нині треба бодай на пів кроку випереджати ворога.
Проводимо аналіз уже після роботи, приїжджаємо, обговорюємо ці моменти в екіпажі. І стараємося покращувати свою роботу. Не можна ж постійно діяти одним і тим же способом. Завжди змінюємось. Вдосконалюємося!» - привідкрив журналістам завісу таємниці, старший екіпажу мобільно-вогневої групи 5-ї Слобожанської бригади Нацгвардії «Скіф» Артем на позивний Арчі.
Бійці на постійному чергуванні. А ще треба тренуватися.
Людей бракує. Буває, що військовики сплять лише 2 години на добу. Та коли ціль вражена, емоцій не стримують.
Тому що, ну, ви ж розумієте, взагалі це чиєсь життя, котре продовжиться. І я так розумію, що воно буде щасливим, якщо Бог дав нам зробити свою роботу на 10 балів, значить він когось уберіг, - говорить Дмитро.