Так повелося, що про розвиток туристичного потенціалу Луцька вже довгий період часу люблять говорити багато чиновників різних рівнів. Але, як відомо, від кількості слів ситуація сама по собі змінитися не здатна. Якщо оцінювати туристичну привабливість обласного центру Волині, то можна констатувати відсутність наполегливого бажання зробити Луцьк одним з туристичних центрів України.
Наше місто поступається за кількістю туристів тому ж Львову у 20 – 30 раз. Кількість відвідувачів Луцького замку у півтора-два рази менша за кількість туристів, які відвідують фортецю у Кам’янець-Подільському. У Івано-Франківську сума туристичного збору у 2016 році становила 226 тисяч гривень, тоді як у Луцьку трохи більше 100 тисяч гривень.
Але про розвиток туризму можна робити висновки не лише спираючись на цифри. Не потрібно бути великим експертом у туристичній сфері, щоб зрозуміти: туризм у Луцьку перебуває у стані стагнації. А спроби вивести його на новий рівень є поки що малоефективними. Вони більше нагадують спроби реанімації хворого засобами, які не здатні вивести його з коми. Бо для того, щоб здійснити прорив у туризмі, ставити кілька лавочок чи робити по одній освітленій алеї у парку на рік замало.
Для того, щоб оцінити туристичну привабливість Луцька, достатньо прогулятися Старим містом. Що там можна побачити? Незрозумілі паркани і нелегальні або розпочаті і незавершені будівництва, про які чомусь не завжди знають навіть відповідальні посадовці міської ради і сам директор історичного заповідника. Непривабливі депресивні фасади будинків. Бур’яни і погані дороги. Майже повну відсутність закладів дозвілля і харчування. Неякісне освітлення вулиць. Сміття. А іноді – зграї бродячих собак та сумнівних особистостей. Чи може бути така частина міста приваблива для проведення там часу?
Коли ж турист погляне на краєвиди древнього Луцька зі стін замку, то що він може побачити? Страшний і депресивний Центральний ринок і дахи його контейнерів? Чи зарості, які масово окупували історичну зону? Невже заради цього він їхав на Волинь?
Специфічні запахи, які цього року заполонили Луцьк, також послужили фактором відлякування туристів. Турист не проти поринути у світ середньовіччя. Але навряд чи хтось воліє «насолоджуватися» смородом, від якого півроку страждала половина міста.
Туристичний сезон-2017 добігає завершення. Вже тепер можна констатувати, що він не став проривним. Скоріше навпаки. Все ті ж проблеми і відсутність волі до системних змін. І якщо ставлення до туризму як сфери отримання доходів та підвищення інвестиційної і культурної привабливості міста не змінити, то Луцьк так і залишатиметься на узбіччі. З невикористаним потенціалом та пустими обіцянками чиновництва.
Володимир Пшибельський, член Луцького міського комітету ВО «Свобода», член Громадської ради при Луцькому міському голові