«Мине ще кілька років і чи не найбільший в районі клуб стане руїною, – про це пише у листі завідуюча Лариса Миколаївна Гарбар. В будинку культури вона працює третій рік і стільки ж чує обіцянки щодо ремонту покрівлі. А дощ іде…»
«З кабінету не встигаю виносити відра з водою».
Колишній танцювальний і концертний зали в жахливому стані.
Кілька років тому виготовили документацію на ремонт приміщення. Вартувала вона близько 100 тисяч гривень, потім переробили: ще додали майже 50 тисяч. Далі, кажуть, проект на експертизі. Чи є якісь строки її проведення?
І ще питання, які хвилюють. Я живу в Замлинні. Дорога до цього села, як і до Висоцька, в жахливому стані. Автобус, що возить школярів, на грані, маршрутка теж незабаром перестане їздити. Міст через Неретву ледве держиться, вже є дірка та плити зверху.
На мою думку, найперше «допомагають» вантажівки, якими день і ніч вивозять ліс. Ми не проти, хай везуть, ріжуть і насаджують, але лісгосп міг би хоч щебеню привезти, бо грейдер уже дороги не врятує.
Були в нас у минулому році народний обранець Ігор Гузь і депутат обласної ради Юрій Гупало – обіцяли допомогти, але за цей місяць вона майже знищена.
Люди доведені до відчаю. Плануємо перекрити дорогу перед селом. Може, коли вантажівки не зможуть вивозити ліс, нас нарешті почують???
І ще одне. Медпункт. Ми всією громадою робимо ремонт. Дякуючи депутатам, поміняли вікна. Виконуючий обов’язки старости Олександр Зінчук і землевпорядник Віктор Кец перемурували грубу й обклали плиткою.
Отець Ян Бурас виділив міжкімнатні двері. За кошти жителів села поклеїли шпалери. Залишилося поміняти вхідні двері, які вже є, підлогу в коридорі (матеріали знайшли).
Та проблема в тому, що у нас немає фельдшера. Невже на Волині, де є кілька медучилищ, не знайдеться жодного випускника, який би погодився працювати у Замлинні?
У нас така гарна природа, є «Екоферма», «Інтеграційний центр». А які хлопці гарні. Може б, прийшла яка дівчина-фельдшер й заміж у нас вийшла? Бо медик у селі потрібен і вдень, і вночі.
Ось основні проблеми, які хвилюють мене та жителів села Замлиння. Може, цей лист прочитають ті, від кого залежить вирішення таких болючих і нагальних питань. Надіюся на допомогу».
Лариса ГАРБАР,
Замлиння−Штунь