Михайло народився в росії. Його батьки родом з Волині, але ще в 1949 році виїхали у Ростов-на-Дону. Тож там він народився, навчався, там і пішов служити в армію.
Історію воїна розповіли у спільноті Військо України в циклі Історії Героїв.
Після розпаду срср і здобуття Україною незалежності, у 1991 році Михайло повернувся у рідний край. Він продовжив військову справу вже у Луцьку. Коли ж його частину розформували, розпочав службу у правоохоронних органах, а в 2016 році пішов на заслужену пенсію.
Коли у 2022 році розпочалося повномасштабне російське вторнення, Михайло повернувся у військо, але не сам, а з сином, який раніше закінчив військову кафедру. Тож Михайла взяли на посаду головного сержанта взводу, а от його син очолив взвод. Щоправда, з часом обоє пішли на підвищення. Михайло нині – головний сержант роти. Зараз захисники охороняють кордон з боку білорусі.
- Нас тут уже багато чому навчили. Ми не ті, що були на початку війни. Багато чого вміємо, багато що маємо. Можемо захистити свою землю. Ворог прекрасно знає, що далеко не зайде, - переконує чоловік.
Ще Михайло розповів про допомогу місцевого населення:
- Від самого початку вторгнення місцеві мешканці і їжу нам приносили, і підтримували чим могли. Допомагають й досі. Дуже порядні та добрі у нас люди. Відносяться до військових з повагою, а це дуже приємно. Тут відчуваєш себе потрібним, відчуваєш, що робиш те, що повинен робити.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На 20-річного Максима з волинської тероборони чекає з Перемогою кохана, з якою хоче одружитися