До кінця 2017 року триває добровільне об’єднання громад. На Волині цей процес йде повільно, а подекуди спеціально гальмується місцевими чиновниками та політиками. Хоча у всеукраїнському розрізі Волинь – одна із передових областей. Про усі деталі об’єднання у громади, його підводні камені, страхи та місцевих «царьків» «Перший» поспілкувався із консультантом з юридичних питань Асоціації міст України, доктором політичних наук Валентином Малиновським.
- Волинь була третьою областю в Україні за кількістю створених ОТГ. Яка ситуація зараз?
- Волинь вже не третя, а друга… А рейтинг складається Мінрегіонбудом за чотирма показниками: кількістю створених ОТГ; площею, охопленою цими ОТГ; скільки об’єднано органів місцевого самоврядування; кількість ОТГ з населенням менше п’яти тисяч. На першому місці Житомирська область. У 2015 році у нас було 5 ОТГ, у 2016-му 10 ОТГ, цього року ще 24. Загалом на Волині вже створено 39 ОТГ. 29 жовтня чекаємо на чергові вибори. Крім того, вже є громади, які подали документи для висновку в обласну адміністрацію, окремі документи відправлені у ЦВК для призначення перших виборів. Очікуємо ще одні вибори у грудні.
- Об’єднання добровільне чи все ж примусове?
- Об’єднання громад є добровільним процесом – і згідно закону, і фактично усе проходить добровільно. Є випадки, коли громада хоче об’єднатися, проявляє ініціативу, але районна адміністрація чинить опір. Для окремих голів РДА цей процес не невигідний, бо наступним етапом після об’єднання громад буде ліквідація районних та обласних адміністрацій. На їхньому місці створюватимуться виконкоми обласних і районних рад, відповідно вся влада перейде до органів місцевого самоврядування. Тому деякі голови РДА відкрито виступають проти цієї реформи, дехто нібито виступає за неї, а на ділі робить усе, аби вона не відбулася.
- Якось була висунута ідея: один район – одна громада. Що думаєте про таке об’єднання?
- Я категорично проти такої позиції. Візьмемо Маневицький район, який за площею майже як ціла країна Люксембург. Якщо створити у ньому одну громаду, то чи стане краще від цього людям, які там мешкають. Якщо їм далеко добиратися до Маневич, то для чого усе залишати так? Тим більше, що там є Колки – колишній районний центр, самодостатній населений пункт. Ми робимо децентралізацію, яка передбачає наближення послуг до споживача, щоб людям було краще отримувати яісні і вчасні послуги! Модель «один район – одна громада» підходить для Шацького району. Там усього 14 тисяч населення, район невеличкий, тому створити одну ОТГ межах цього району доцільно.
- Яка територія Волині залишається поза об’єднанням?
- На сьогодні ОТГ області охопили 44,2 відсотки від загально площі області. Це добрий результат, надіюся до кінця року ми перетнемо позначку 50 відсотків території області.
- Чи встигнуть ті, хто ще не об’єднався, зробити це до кінця 2017 року, як того вимагає закон про добровільне об’єднання?
- Думаю, що процес добровільного об’єднання ще продовжуватиметься у 2018 році. Плюс триватиме процес приєднання громад до вже діючих ОТГ. Тобто, якщо вже створена ОТГ, а якесь суміжне село не хотіло бути у її складі, а тепер надумало, то воно може приєднатися. Закон дає можливість це робити. До речі, у нас на Волині таке приєднання активно триває. Наприклад, Радошинська сільська рада Ковельського району у перспективному плані була у складі Голобської об’єднаної громади. У 2015 році Радошин не хотів об’єднуватися, а тепер, коли Голобська громада показала свою успішність, надумав.
- У яких районах об’єднання проходить проблемно?
- Найпроблемнішим є Горохівський район. Керівництво району цим питанням не займалося, а сільські голови зайняли очікувальну позицію. Але зараз там уже немає ні голови РДА, ні голови районної ради, їх впіймали на хабарництві. Є проблеми із Берестечком. Як відомо, колись існував Берестечківський район, коли його розформовували, то межі Берестечка дуже «обрізали». Фактично воно лишилося без землі, але залишилась інфраструктура. До речі, саме Берестечківську школу визнали найкращою за результатами ЗНО. Сусідні села не хочуть об’єднуватися в ОТГ з Берестечком, бо кажуть, що вони багаті і їм це ні до чого. Такі собі самостійні князьки, які можуть здавати землю в оренду і бути незалежними ні від кого. Вони, на жаль, не бачать переваг децентралізації, а подекуди введуть антиреформаторську діяльність, мовляв, коли приєднаємося і створимо ОТГ, то закриють школи, будинки культури… На Маневиччині дуже негативну роль у проведенні децентралізації відіграла позиція голови райдержадміністрації, який нав’язував людям модель в районі єдиної ОТГ, хоча люди там дуже активні: вже існує Прилісненська об’єднана громада, призначені перші вибори у Колківській ОТГ, утворена Старочорторийська ОТГ, формується Маневицька селищна ОТГ. Крім того, є ще два проблемних райони: Камінь-Каширський та Локачинський. У Камені-Каширському негативну позицію щодо реформування зайняв міський голова, який заявив, що місту не потрібно ні з ким об’єднуватися, а приєднавши села, у них виникне ряд проблем. У Локачинському районі була запущена вже згадана модель «Один район – одна громада». В принципі там можливий був такий варіант, але для цього потрібно було конкретно працювати. Однак зробити це було вкрай складно, адже Локачинський селищний голова мав ініціювати цей процес, але, якщо хоча б одна сільрада не дала згоду на об’єднання, то утворити одну ОТГ було б неможливо. Вже зараз ситуація трохи поліпшилася, адже створена Затурцівська сільська ОТГ.
- Хіба голови міст, районів не розуміють, що врешті-решт об’єднання не минути?
- Розуміють, але тягнуть час. Може комусь треба рік-два до пенсії досидіти, хтось чекає 2020 року, коли сплине його термін перебування посаді, зарплата ж йде… Однак ніхто не збирається чекати допоки вони прозріють, невдовзі прийде час, коли буде прийняте відповідне рішення. Досидіти нікому не вдасться!
- Як триває процес об’єднання у громади в містах обласного значення – Луцьку, Ковелі, Володимирі-Волинському, Нововолинську?
- Теж є проблеми, бо поки до цих міст не приєдналася жодна сільська громада. В Луцька з’явилася перспектива об’єднатися з Прилуцькою сільською радою. Це єдина сільрада, яка підтримала нашу ініціативу. Зараз чекаємо затвердження на сесії сільської ради, потім міська рада має підтримати рішення про об’єднання, а тоді вже можна очікувати виборів. Потенційно до Луцька могла б приєднатися і Підгайцівська сільрада. Ця сільська рада спочатку у перспективному плані мала приєднатися до Липинської громади, але в останній момент Підгайцівська сільрада відмовилася від об’єднання і зараз залишилася фактично сама. Припускаю, що рано чи пізно вони все ж об’єднаються з Луцьком. Так, Підгайці вважаються однією з найзаможніших громад Луцького району, зокрема, через те, що на їхній території розташований завод «Модерн Експо», який справно сплачує чималі податки до сільського бюджету, при цьому використовує комунікації м. Луцька. Але жителі Підгайців все одно працюють у Луцьку, дітей возять до садочків та шкіл Луцька, користуються медичними послугами міста… Це все одно Луцьк. Не може бути так, щоб користуватися благами міста, але жити окремою республікою. Треба йти на об’єднання і жити однією громадою, і нарешті зробити в селах те, до чого не доходили руки десятиліттями! При величезному бюджеті Луцька за декілька років, зокрема в разі об’єднання села Прилуцької сільради стануть зовсім іншими. Взагалі села, які об’єднаються з обласним центром, отримують величезні переваги, зокрема доступ до всієї інфраструктури, стануть повноцінними лучанами, але при цьому й надалі будуть жити у своїх селах Прилуцькому, Дачному і т.д.
- Чи не здається Вам, що процес об’єднання Луцька з сусідніми селами буде гальмуватися в силу політичної ситуації, яка склалася нині в місті?
- У цьому процесі, на жаль, політика вкрай негативно впливає на об’єднання Луцька з селами. Політичні сили зараз поводяться таким чином: якщо є потужний кандидат на посаду міського голови, то вони «за» об’єднання, якщо достойного кандидата немає, то такі партії роблять усе, щоб вибори не відбулися. Тому, якщо сесія Прилуцької сільської ради підтримає об’єднання, то в Луцькій міській раді буде гаряче, одразу буде видно, які партії чи угрупування готові вже партії до виборів. Нагадаю, що вже ці вибори призначатиме не Верховна Рада, а ЦВК.
- Людей в об’єднанні лякають розповіді про те, що вони можуть залишитися без землі, ФАПу, садочків, шкіл…
- Хто не зацікавлений чи не розуміє сутності об’єднання, той розповідає людям небилиці про те, що прийдуть і заберуть землю, набудують будинків, підприємств і так далі. Як можна забрати землю, якщо вона вже давно розпайована? Навпаки, власник земельної ділянки (тепер уже на території Луцької міської ради) зможе дуже вигідно розпорядитися нею, набагато вигідніше, ніж це він міг зробити на території сільської ради. Школи ніхто закривати не збирається, навпаки, ремонтуватимуть, якщо вона дійсно буде потрібна там. Якщо у сільському ФАПі сьогодні немає елементарного – йоду чи зеленьки, то про яке медичне обслуговування йдеться? В міській ОТГ для зручності сільських мешканців ці питання вирішуватимуться на абсолютно іншому рівні. Люди отримуватимуть медичні послуги як жителі Луцька!
- У фінансовому аспекті держава зможе забезпечити функціонування об’єднаних громад?
- Реформа з децентралізації сама по собі не потребує суттєвих фінансових вкладень, адже існуючі бюджетні видатки минають районний бюджет і спрямовуються в бюджети ОТГ. Візьмемо субвенцію на освіту. Вона йде з центру до району, а вже районна влада розподіляє, скільки куди коштів направити. Відповідно ці кошти не завжди справедливо розподіляються. У випадку створення ОТГ, ці кошти цілеспрямовано йтимуть до громади, на конкретну школу. Така ж ситуація з медичними закладами. Зараз всі гроші в основному, які приходять в район, направляються в районні лікарні, ФАПи отримують мізер. Для наповнення бюджетів ОТГ суттєво розширилася податкова база, зокрема основний податок – ПДФО, якого сільради сьогодні взагалі не отримують, спрямовуються в ОТГ у розмірі 60 відсотків.
- Як почуваються ті громади, які вже існують на Волині?
- Консолідовані бюджети деяких громад (власні доходи, субвенції на освіту, охорону здоров’я, на формування інфраструктури, податки, акцизи) збільшились у десятки разів разів. Тобто, якщо до об’єднання бюджет був мільйон, то зараз він може складати 15-20 мільйонів. В Зимнівській сільській ОТГ, наприклад, бюджет 2016 р. становив 31 мільйон гривень. Там почали ремонтувати об’єкти, яких не чіпали десятиліттями. А загалом скрізь ремонтують дороги, школи, відновлюють садочки, музичні школи, роблять освітлення… Місцеві мешканці кажуть, що не бачили такого десятки років. Людям не обіцяють щасливе майбутнє, а вже реально його створюють. Наприклад, у Голобській селищній ОТГ цієї неділі відкрили стадіон, а якби не створили ОТГ, то стадіону не бачили б ще десятки років. В планах, знаю, там навіть є будівництво басейну. Об’єднання громад дає можливість кардинально змінити життя на краще, відродити українське сели, що занепадає!
- Коли закінчиться об’єднання громад, що тоді?
- Планувалося, що процес об’єднання закінчиться до кінця 2017 році, але думаю, його все ж продовжать ще у 2018 році. Наступним етапом після об’єднання має бути укрупнення районів. Зараз формуються госпітальні округи – Луцький, Нововолинський та Ковельський, вірогідно, що на їх базі формуватимуться нові райони. Така практика була апробована в багатьох європейських країнах, котрі проводили територіальну реформу. Я науково обґрунтував доцільність п’яти районів (повітів) на Волині – Луцький, Ковельський, Володимир-Волинський, Камінь-Каширський та Любомльський. Після укрупнення районів, можливо черга дійде і до областей. Але поки що на офіційному рівні це питання навіть не розглядається. Однак, ми, волиняни маємо готуватися до цього і все зробити, щоб зберегти центр регіону у Луцьку!
Розмовляла Ірина Костюк