«Луцьктепло» - одне з основних комунальних підприємств міста, до якого прикута особлива увага. А з наближенням опалювального сезону вона зростає у рази. Про те, чим живе зараз підприємство, як намагається впоратися з труднощами, а також чи чекати лучанам нового росту тарифів, Перший розпитав у директора ДКП «Луцьктепло» Валентини Малютіної.
- Валентино Аркадіївно, ви керуєте ДКП «Луцьктепло» з липня 2016 року. Чи було у вас бажання очолювати таке непросте комунальне підприємство міста?
- Я б не сказала, що для мене це будо дуже складним рішенням. Я потрапила у «Луцьктепло», працюючи у міській раді. А за освітою є банкіром. В мене були певні функції контролю за комунальними підприємствами Луцька.
Миколу Ярославовича (покійний мер Луцька, – авт.) я знала ще з часів його роботи у банку. Коли ж місто отримало єврокредит, то я з боку міської влади опікувалася ним. Миколу Ярославовича той кредит дуже цікавив. Як і його успішна реалізація. Він побоювався, щоб справа не зазнала краху. Тому і запропонував піти на «Луцьктепло» заступником директора, коли тут відбулася зміна чи точніше зміщення попереднього керівництва.
А коли наступний директор звільнився то я залишилася одним діючим заступником. Довелося мені приймати виконання обов’язків директора. Це не входило в мої плани, адже я не фахівець у теплопостачанні.
Але коли півроку попрацювала сама, то зрозуміла, що є хороший колектив, є люди, які хочуть щось змінити. Підприємство надзвичайно цікаве і перспективне, як би то парадоксально не звучало.
- Чому для підприємства настільки важливий кредит від ЄБРР?
- Ця співпраця – це те, що дає нам надію на гарне майбутнє. Якби ще рік нормальної успішної роботи без перепон з боку незацікавлених сторін, то мабуть вже у 2019 році «Луцьктепло» стало б зовсім іншим підприємством. Технічно і фінансово. Звичайно, потрібні значні кошти, аби все модернізувати і зменшити витрати. Обладнання старе. Котли старі, які робилися ще в часи совдепії, коли газ коштував копійки і про це ніхто не думав. А кошти для модернізації цього всього нам і дає Європейський Банк. Бо бюджет таку суму коштів не виділить.
- Яка частина з коштів Європейського Банку освоєна? Що вдалося зробити?
- Ми вже зробили багато що. Пройшли процедуру по вибору переможця по будівництву твердопаливного котла на вулиці Боженка. Там залучені частково грантові кошти, а частково кредитні.
Визначені переможці – французька фірма «Енертекс», яка вже приступила до виконання робіт. Будується дорога, інфраструктура, встановлюється котел на біопаливі. Це те, що реально зроблено.
Також ми майже завершили етап виведення підвальних котелень з експлуатації. А це була переважно центральна частина міста, старі будинки. Зараз підключаємо споживачів до інших котелень та заміняємо тепломережі на сучасніші.
Ми подали тендерну документацію по індивідуальних теплових пунктах на Європейський Банк. Закінчили підготовку тендерної документації по перекладці 7 кілометрів мереж, яку здійснюємо за рахунок коштів Євробанку. На жаль, з арештом рахунків підприємства в нас є реальна загроза втратити цей проект.
- Чому ж він стався?
- Навіть законодавець розуміє, що блокувати рахунки підприємства такого роду діяльності не можна. З цього приводу прийнято закон про заходи забезпечення сталого функціонування підприємств водо- і теплопостачання. Також цей закон визначає процедуру реструктуризації боргів підприємства на 5 років під гарантії міської влади.
Тобто, усі ризики в діяльності підприємства з боку «Нафтогазу» та ДК «Газ України» зняті законом. І тут настав зірковий час фірми «Тепелен», яка вирішила відмовити «Луцьктеплу» у відстрочці і вимагає негайно погасити борг. Судові баталії минають з перемінним успіхом. Як тільки ми виграємо, йде нова скарга і новий арешт рахунку.
- Скільки «Луцьктепло» боргує фірмі «Тепелен»?
- 28 мільйонів гривень.
- А як ставиться до своїх фінансових обов’язків перед підприємством держава?
- Тут теж склалася нестандартна ситуація. Якщо в минулому році була лише відносно нетривала затримка з розрахунком за пільги і субсидії, то тепер маємо аномально велику суму пільг та субсидій, яку держава не виплачує.
Наприклад, з січня по травень субсидії не були компенсовані за жодний місяць. В підсумку держава накопичила борг перед «Луцьктеплом» у 140 млн гривень. Це фантастична сума. Якщо населення розраховується за спожите тепло вчасно, то держава свої обов’язки не виконує.
І хоча цю суму таки вдалося зменшити, зараз ми все одно маємо 70 млн гривень боргу перед «Нафтогазом». Через це ми могли не отримати ліміти газу на опалювальний сезон.
- Як вдалося вирішити цю проблему?
- Треба віддати належне голові Волинської ОДА Володимиру Гунчику, який оперативно домовився про нашу зустріч з керівництвом «Нафтогазу». Нас прийняли і зрозуміли. Врахували несплачені державою субсидії та пільги, як розрахунок за спожитий газ. Завдяки цьому «Луцьктепло» отримало номінацію на новий опалювальний сезон.
- Коли буде включено опалення для лучан?
- Опалення буде включено згідно діючого законодавства: коли середньодобова температура три дні підряд буде опускатися нижче 8 градусів. Зараз поки що таких погодних умов немає. Частково складнощі в цьому питанні пов’язані з різними думками мешканців.
Одні вже хочуть тепла. Інші, поки що проти. Так само було і весною, коли завершувався опалювальний сезон.
Також, якщо у будинку встановлений лічильник на тепло та належна запірна арматура, то мешканці мають можливість самостійно вирішувати, коли їм потрібне тепло.
Як тільки ми дійдемо до того, що кожен будинок буде оснащений лічильником і індивідуальним тепловим пунктом, питання про включення опалення не стоятиме так гостро. Кожен будинок вирішуватиме його індивідуально. Саме тому нам так потрібний кредит Євробанку.
- Чи вдалося за останні кілька років зменшити споживання тепла у місті?
- На жаль, ми ще перебуваємо на шляху до цього. За техніко-економічним обґрунтуванням, яке виконали фахівці, найняті Євробанком, економія енергоресурсів у Луцьку складе 20% від поточного рівня споживання.
Це, якщо нам вдасться реалізувати весь комплекс заходів, передбачених співпрацею з ЄБРР. За рахунок цієї економії «Луцьктепло» могло б без проблем розплатитися з кредитом. Зменшення енергоспоживання є для нас найбільш болючим місцем, адже в тарифі за тепло у нас 90% становить вартість енергоносіїв.
- Чи зміниться вартість опалення для лучан цього сезону?
- Так, звичайно, що ми будемо переглядати вартість опалення. Вже подали міській раді тариф для погодження та пакет супровідних документів.
Тепер тарифи на опалення встановлюються на місцевому рівні, а не рішенням Нацкомісії з тарифів. Звичайно, що існуючі тарифи для нас збиткові, оскільки газ та електрика постійно дорожчають. Та й інші складові, які формують тариф на опалення, не перераховувалися з 2012 року.
- Ви можете назвати якусь конкретну цифру зростання вартості опалення для населення?
- Орієнтовно це підвищення на 13%. Але це лише наміри, які має підтвердити міська рада. З іншого боку, тарифи не можуть бути нижчими за їх собівартість. Інакше потрібно передбачати якусь компенсацію для підприємства.
- Як вирішуєте питання дефіциту робочої сили?
- Так, маємо таку проблему. З одного боку, в нас багато працівників-сезонників. З ними проблем немає. А от знайти кваліфікованих робітників набагато важче. Адже середня зарплата для рядового персоналу – 4 тисячі гривень.
Це не та зарплата, на яку піде працювати багато хто, враховуючи нашу близькість до кордону і можливість працювати у Польщі. І все ж я вірю у хороше майбутнє для «Луцьктепла». Для цього і працюю тут.
Спілкувався Петро Герасименко
#БудьПершим – підписуйся на нас у соцмережах : facebook instagram telegram youtube