Трошки про зливу і про Харю…
Сьогодні мені вперше довелося застрягнути між вулицями Конякіна і Кравчука в водяному кільці. Фотки, відео не буду виставляти, бо не бачу нічого цікавого в тому, як тонуть машини, дітвора плюхкається в штучних ріках, наповнених фекаліями.
Читайте також: Злива у Луцьку очима читачів Першого
Вода відсікла всі виїзди не лише мені, але й добрим трьом десяткам автомобілів. Всі, хто втрапив в халепу, відносились один до одного з витримкою і дружелюбно, допомагали випхати машини і т.д. Десь годину, ми їздили по дворам, шукаючи вихід. Зрештою вийшов хтось з місцевих жителів і відчинив штучно встановлений шлагбаум, показавши як об'їхати воду. Моя машина була першою, але щоб проїхати треба було відсунути на сантиметрів 50 встановлену тумбу з квітами.Я тільки нахилився і тут з вікна будинку, що поряд,вилазить Харя, і кричить:
- Не смій чіпати, я зараз поліцію викличу!!!
Мені мову відняло і єдине, що я зміг йому відповісти:
-Ну, викликай... .... .... ..... Виїзд був вільним.
От, реально, здебільшого хороший в нас народ, не кинуть один одного в біді, але завжди знайдуться Харі, які пройдуть повз і не допоможуть, які напишуть донос на тебе, які посміхатимуться в очі, а встромлять ножа в спину, які будуть критикувати до хрипу в горл твоє волонтерствоі, але самі пальцем не ворохнуть, щоб допомогти, Харі ,які здадуть тебе і змінять окрас при будь-якій владі, які зрештою вкажуть на тебе ворогу... Через таких Харь наші діти й змушені плавати в фекаліях…
Р.S. Поліція, не знаю, що я там порушив, але якщо Харя вас все таки викликала, то я є, але повірте доведу, що перебував в стані крайньої необхідності.