Михайло Імберовський працює у Волинській обласній раді з 2015 року. Він входить у комісію з питань бюджету, фінансів та цінової політики, а також у регіональну комісію з відбору об’єктів державного фонду регіонального розвитку та обласного фонду розвитку.
Також депутат відстоює інтереси Старовижівського району в облраді. Тож Район. Стара Вижівка публікує звіт Михайла Імберовського щодо його роботи в якості депутата за 2017 рік.
- 2017 році Імберовський відвідав 7 з 8 сесійних засідань обласної ради та 26 з 30 засідань комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики, відвідав 9 з 9 засідань комісії по відбору об’єктів державного та обласного фондів розвитку;
- Депутат озвучив 8 запитів, всі вони були підтримані;
- 15 звернень подано, 5 проектів рішень, з яких підтримано 5;
- Робота з виборцями: отримав 34 звернення від громадян;
- Провів 87 зустрічей з виборцями у Старовижівському, Горохівському , Ковельському, Маневичівському, Ківерцівському, Луцькому, Іваничівському, Ратнівському районах.
Михайло Імберовський за підсумками останніх років став одним із кількох політиків, які визнані експертним середовищем «Відкриттям року» у волинській політиці.
Ключові засади роботи Михайла Імберовського, які він декларує в якості депутата:
- Справедливість
- Прозорість та відкритість влади
- Зміна стандартів роботи владних структур та наближення їх до європейських
- Сприяння в активному розвитку громадам та кожному волинянину
За підсумками останніх місцевих виборів, які відбулися восени 2015 року за партійними списками у Волинську обласну раду в двох округах Старовижівщини перемогу не здобув жоден кандидат.Проте сьогодні впевнено можемо сказати, що принаймні один представник вищого представницького органу місцевого самоврядування області опікується інтересами Старовижівського району. Про те, що Михайло Імберовський зрушив з місця довгобуд Любохинівської школи тепер знають, певно, всі. Але чи на цьому і завершилася його допомога у відстоюванні інтересів старовижівчан в області ми звернулись безпосередньо до пана Михайла.
Михайле Юрійовичу, скажіть декілька слів про себе, і чим саме Вам запала в око Старовижівщина, що Ви відстоюєте її інтереси в обласній раді?
– Я народився у 1974 році в селі Щуровичі Радехівського району на Львівщині в сім"ї вчителів. Після закінчення у 1993 році Бродівського педагогічного училища теж пішов працювати вчителем у місцеву школу. На жаль, в ті роки держава практично не дбала про створення належних соціально-побутових умов для молодих спеціалістів і зокрема вчителів, кожен виживав як міг і я у 2000 році, разом з дружиною поїхав на заробітки до Австрії, де й пропрацював більше трьох років. З 2004 року проживаю в Луцьку, керував декількома страховими компаніями, зараз допомагаю дружині займатись підприємницькою діяльністю. Виховую доньку Діану, яка є студенткою. Донедавна політичною діяльністю не займався, однак після Революції гідності та війні на Сході України зрозумів, що не можу бути осторонь і включився до громадського руху, восени 2015 року був обраний депутатом Волинської обласної ради.
Донедавна політичною діяльністю не займався, однак після Революції гідності та війні на Сході України зрозумів, що не можу бути осторонь і включився до громадського руху, восени 2015 року був обраний депутатом Волинської обласної ради.
Я виховувався в традиційній українській православній сім"ї, де вчили справедливості і допомозі слабшим. Знаєте, я навіть коли дивлюсь футбол по-телевізору, якщо звичайно там не грає наша збірна, то завжди вболіваю за команду де менше «зірок». Тому, коли виявилося, що Старовижівський та Шацький райони не мають депутатів в обласній раді вирішив, що буду опікуватися цими територіями.
Ви єдиний на Волині і один з кількох в Україні депутатів, який не побоявся пройти детектор брехні. І успішно пройшли. Для чого Вам це було?
– У передвиборчих дебатах один із моїх конкурентів запитав мене, чи я зможу ставши депутатом після певного періоду депутатської діяльності пройти детектор. І я сказав що так, бо не маю що приховувати. Депутат в моєму розумінні – це слуга, який дійсно має служити громаді, а не приходити в ради різних рівнів для своєї вигоди. На жаль, часто у нас так відбувається. Не секрет, що депутатський корпус усіх рівнів має невеликий ступінь довіри в населення не дивлячись на те, що люди самі обирають цих депутатів. Я всіляко намагаюсь спростувати це твердження і власним прикладом показую, що не всі погані, є і ті, хто дійсно служить. Я готовий служити далі безкорисно. Тому я впевнено і спокійно йшов на детектор, який показав щирість і правдивість моїх слів.
Чого Вам вдалося досягти за час роботи у представницькому органі краю і які плани на поточний рік?
Визначилися 2 ключових напрямки моєї діяльності: це напрямок загальних питань, які стосуються всієї громади Волині, та другий напрямок – це робота в конкретних округах. Так склалось, що достатньо багато питань і проблем мною було піднято і вирішено саме на Старовижівщині через відсутність тут свого депутата в обласній раді.
Напрямки моєї роботи:
- Ефективна робота комунальних підприємств
- Прозорість внесення і використання благодійних внесків в медичних закладах
- Прозорість , справедливе виділення коштів по програмі кредитування будівництва на селі «Власний дім»
- Ефективне використання коштів громади
- Доступність медицини на селі
- Аналіз та продовження добудови важливих інфраструктурних об’єктів області
- Створення та розвиток об’єднаних територіальних громад
- Забезпечення належної підтримки воїнам АТО та сім’ям загиблих на Майдані та у війні з Росією
До успіхів можу віднести напрацьовані і прийняті за моєю ініціативою рішення щодо порядку використання коштів за програмою «Власний дім»; створення підрозділу з аудиту комунальних підприємств обласної власності; запровадження прийому лікарняними закладами так званих «благодійних внесків» від пацієнтів через платіжні термінали; напрацювання бюджетного регламенту обласної ради;внесення зміни до перспективного плану формування об’єднаних територіальних громад.
Зупинимось трішки детально на деяких з цих рішень.
«Власний дім»
Багато років на Волині діє програма пільгового кредитування будівництва житла на селі під європейські 3%. Селяни можуть отримати за програмою до 300 тис. грн. на 10 років на будівництво житла. Чи багато селян знають про неї? Знаю, що мінімум. Зате цією програмою скористались багато людей наближених до влади. Так не має бути!
Відсутність власного житла молодих сімей є однією з нагальних соціально-економічних проблем у сільській місцевості області. Програма «Власний дім» – це єдина державна програма, яка дає можливість поліпшити умови проживання для всіх сільських мешканців області, які потребують поліпшення житлових умов сприяння закріпленню кадрів на селі, сприяє стабілізації демографічної ситуації в сільській місцевості та створення нових робочих місць. Але більшість селян не можуть скористатись коштами за Програмою через її непублічність. А ті волиняни, які знають про програму, роками не можуть зареєструватись у обласному фонді підтримки індивідуального житлового будівництва на селі. Кредити могли отримати лише наближені до владних кабінетів.
Враховуючи численні порушення під час роботи програми та непрозорість діяльності фонду на останній сесії депутати не затвердили звіт його керівника. Щоб покласти край цій несправедливості мною в обласній раді було зареєстровано і підтримано депутатами рішення, яке дозволяє запровадити прозорий механізм, з допомогою якого представники громад можуть приймати безпосередню участь у роботі комісій в районі чи ОТГ, які будуть визначати черговість надання пільгових кредитів. Списки позичальників оприлюднюються на офіційних сайтах місцевих органів влади. Позики за бюджетні кошти мають надавались лише тим, хто безпосередньо живе і працює у селі.
«Комунальні підприємства»
Я розробив механізм аудиту комунальних підприємств, яких, до речі, в області близько сотні і який був прийнятий радою, і покликаний навести лад у економічній ефективності підприємств, які належать громаді. Практично на кожній сесії обласної ради приймаються рішення про виділення коштів для діяльності того чи іншого комунального підприємства. Дуже часто ці кошти, які можуть бути використані на будівництво доріг, облаштування шкіл чи сільського освітлення, покращення медицини чи закупівлі шкільних автобусів для дітей використовуються просто на проїдання працівникам того чи іншого підприємства.
Моя позиція чітка: всі підприємства, які за родом своєї діяльності можуть працювати з прибутками, мають працювати в прибуток не викачуючи кошти з кишень волинян на проїдання керівництва цих комунальних закладів, а примножуючи кошти, заробляючи кошти у скарбничку волинської громади. Має бути чіткий облік та контроль роботи кожної установи, а також належна оцінка ефективності роботи як підприємства так і керівника через перевірку та аудит.
«Благодійні внески в медицині»
Попри те, що в нашій Конституції всім громадянам гарантована безоплатна медицина ми знаємо, що на жаль зараз у лікарнях та поліклініках за все доводиться платити. При чому платимо як у кишеню лікарям, які отримують заробітну плату з бюджету так і так звані благодійні внески за УЗД, аналізи, які робляться на апаратурі, закупленій знову ж за бюджетні кошти. Мало того, знову ж скільки грошей з цих внесків надходить на рахунок лікарні, а скільки «прилипає» до рук адмінперсоналу медзакладів сказати важко. Не може бухгалтерія медичної установи саме по благодійних внесках вестись в зошиті в клітинку, а кошти, які хворі змушені платити в якості благодійних внесків не мати чіткого обліку і відповідно мати можливість просто зникати.
Тому я ініціював рішення щоб хоча б у прийманні цих внесків була прозорість і пацієнти платили їх не готівкою під олівець, а через банківські термінали. До речі, після прийняття цього проекту рішення в обласному наркодиспансері офіційні надходження зросли приблизно в 2 рази.
«Ефективне використання коштів громади»
Дуже часто буває так, що бюджетні кошти, кошти, які зібрані кожним волинянином в обласну казну, а також кошти з державного бюджету витрачаються не зовсім за призначенням, розподіляються несправедливо та практично не контролюються у використанні. В доброму домі так бути не може. Кошти мають справедливо розподілятись, вплив на це має мати в тому числі і громада.
На жаль, станом на сьогодні депутатський корпус обласної ради, який обрано громадою, який спілкується з громадою і найкраще знає потреби волинської громади частково через законодавство, частково через активність та всемогутність державних адміністрацій не завжди може впливати на бюджетні процеси в області. Дуже часто роль депутата обласної ради зводиться лише до голосування за рішення, які розроблені обласною державною адміністрацією. Не рідко буває так, що приймаючи бюджети, програми депутат ради не бачить аналізу попередніх періодів, справжньої доцільності у тому чи іншому фінансуванні і відповідно не може об’єктивно оцінити ситуації. А це бюджети громади, це кошти, які конче необхідні у всіх галузях життя громади області. Мають бути чіткі правила гри, представники громади, якими є депутати обласної ради мають мати детальні аналізи всіх бюджетних процесів, та аналіз роботи управлінь, комунальних підприємств та звіти керівників.
На жаль, зараз це відбувається поверхнево та часто надто завуальовано. Бюджет області обговорюється тільки на комісіях обласної ради і на сесії, чого абсолютно недостатньо для детального аналізу бюджету та можливого впливу та внесення пропозиції депутатського корпусу, який спілкуючись і працюючи для громади краще знає про потреби кожного волинянина ніж обласна адміністрація. Задля покращення бюджетного процесу, задля створення чіткіших правил гри та можливості детальнішого аналізу бюджету я розробив та ініціював прийняття бюджетного регламенту обласної ради, який вводить чіткі правила гри в розподілі коштів та передбачає звітність за використані коштів громади. Бюджетним регламентом передбачено можливість в тому числі і публічного діалогу між управліннями, департаментами, громадами, простими волинянами та депутатським корпусом про формування статей доходів та витрат. Бюджетний регламент – це можливість публічного,ефективного формування бюджету області. На жаль, цей проект рішення не був прийнятий обласною радою в 2017 році, але кілька днів тому обласна рада вже у 2018 році, але все ж прийняла цей важливий документ.
Ми плавно підійшли до питання утворення об’єднаних територіальних громад. Знаю, що на одній з минулорічних сесій Ви активно виступали за визнання спроможними Смідинської та Сереховичівської громад та об’єднання Поліської сільської ради з Старою Вижівкою та іншими прилеглими сільрадами і переконали депутатів обласної ради проголосувати за таке рішення.
На мою думку, об’єднані сільські громади – стрижень української державності, на основі якого постане економічно сильна європейська Україна. Ніякі антикорупційні суди, НАБУ, прокуратури і тим більше парламент не здолають цю клептократичну антинародну систему, доки у нас не буде проведено справжньої децентралізації і громади не візьмуть владу в свої руки. Потрібно щоб зникли передумови для корупції, а це можливо буде лише тоді, коли сільські голови не будуть змушені знімати шапки перед чиновниками з президентської вертикалі і випрошуватимуть свої ж гроші, які забирає центр, щоб відремонтувати якусь дорогу чи поставити вікно в клубі.
Я акцентую увагу саме на сільських громадах, тому що міста на жаль уже розбещені тим, що у них є достатньо власного ресурсу у вигляді податків від заправок, акцизу на алкоголь та тютюн, продажу земельних ділянок та податку на доходи фізичних осіб. Адже згідно діючого Податкового кодексу цей податок справляється не за місцем роботи працюючого, а там де зареєстрована юридична особа, а це як правило обласний центр і великі міста, такі як Ковель, Володимир-Волинський, Нововолинськ. А сільські голови мають кожен день думати як громаді заробити кожну копійку, залучити інвестора, створити робочі місця для підприємців, об"єднати людей в обслуговуючі кооперативи, щоб наповнити свій бюджет.
Щодо ситуації, яка склалась минулої осені, про яку Ви згадали в своєму питанні, то тоді ЦВК уже оголосила вибори сільських голів та депутатів місцевих рад до ряду ОТГ, серед яких були Смідинська та Сереховичівська сільради Старовижівського району і Велимчанська Ратнівського району, але вони не відповідали затвердженому Перспективному плану. Це означало, що після виборів статус цих сільрад не мінявся і вони ризикували не перейти на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом, та могли лишитись без додаткового фінансового ресурсу.
Обласна державна адміністрація наперед визнала ці громади фінансово неспроможними і не подала в обласну раду їх для внесення змін до Перспективного плану. Я ж вважаю, що потрібно дати шанс кожній громаді, яка зважилась господарювати самостійно. Як приклад навів найбагатшу Боратинську сільську раду, бюджет якої базується в основному на відрахуваннях заводу «Кромберг енд Шуберт». А якщо завтра власники порахують, що утримувати цей завод на Волині нерентабельно і за два тижні перевезуть його в інше місце, сучасні технології це дозволяють, а в Смідин зайдуть декілька підприємців, які нададуть робочі місця місцевим - то яка громада буде більш спроможною і перспективнішою? Колеги по депутатському корпусу підтримали мене і сьогодні ми маємо повноцінні громади в Смідині та Сереховичах. Уже затверджені бюджети цих сільських рад на 2018 рік, які підтверджують, що навіть на старті вони будуть фінансово самоокупні.
Непроста ситуація склалась з перспективою Старовижівської ОТГ. Селищний голова Володимир Семенюк, керуючись містечковими інтересами, не бачив у її складі Поліської та деяких інших сільських рад, які просилися до селища. Нам в обласній раді, разом з колегами з Старовижівських районної та селищної рад довелось прикласти чимало зусиль щоб переконати його в тому, що від потужної Старовижівської громади виграють всі. На щастя, це вдалось і думаю, що вже в цьому році на теренах Старовижівщині постане ця громада, Кримненська, до якої увійдуть Кримненська та Любохинівська сільські ради.
Пане Михайле, а які інтереси мешканців нашого району Ви пролобіювали і які плани на поточний рік?
Насамперед, це, звичайно, добудова Любохинівської школи, яка у 2013-2015 роках була заморожена. У 2017 році вона була включена до переліку об’єктів, які фінансуються з державного фонду регіонального розвитку і освоєно 14,6 мільйонів гривень. Думаю, що до кінця цього року будемо святкувати її відкриття.
Більше року я лобіював створення у Сереховичах та Кримному пунктів екстренної медичної допомоги, адже від Старої Вижівки до найдальшого села округи відстань становить до 40 кілометрів по далеко не кращим дорогах, а для порятунку хворих нерідко цінна кожна хвилина. Врешті вдалося передбачити кошти на відкриття відповідного пункту в Сереховичах, який запрацював 3 вересня минулого року. Не вирішеним поки залишається питання облаштування постійного пункту надання екстреної медичної допомоги в Кримному, але я наполягатиму щоб в обласному бюджеті 2018 року врахували потребу в коштах для відкриття такого пункту, вкрай необхідного для Кримненської округи.
До інших питань, які вже вдалось частково вирішити і над якими буду працювати в поточному році належать питання каналізування Старої Вижівки, ремонту водопроводу в Буцині, облаштування вуличного освітлення в населених пунктах району, ремонт дороги до села Чевель, передбачення коштів на виконання природоохоронних заходів, зокрема розчистку та поглиблення меліоративних каналів на території Дубечненської, Кримненської, Поліської, Любохинівської сільських рад. Від Радянського Союзу нам лишились у спадщину меліоративні канали та дренажні системи, які замулилися або ж і взагалі відпрацювали свій ресурс, їхня інфраструктура потерпає від крадіжок металу, існує постійна загроза підтопленню населених пунктів, а сільські ради, яким їх передали на баланс не в змозі самостійно навести лад, тому тут необхідно підключити ресурс як обласного так і державного бюджетів.
І, звичайно, ж важливим напрямком моєї роботи як депутата є вирішення соціальних питань мешканців Волині, в тому числі учасників АТО, щоб вони не лишались обділеними увагою, після того як виконали свою місію по захисту нашої Вітчизни від зовнішнього ворога.
Взагалі я звик працювати постійно в безпосередньому контакті з громадами, тому що вони краще знають, які проблеми для них є найбільш нагальними, тому прошу всіх сільських голів Старовижівщини повідомляти про сходи сіл, щоб зміг приїхати вислухати краян і бути комунікатором між ними та владою. Тільки разом, в єдності будемо змінювати нашу Волинь.
Інтерв’ю записав Юрій ЦИБАК
За матеріалами Район. Стара Вижівка