14 листопада Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект про державний бюджет на 2018 рік. А до 10 грудня, як пообіцяв прем'єр-міністр Володимир Гройсман, кошторис буде остаточно затверджений. Причому вже зараз ясно, що держбюджет-2018 будується на чинній податковій базі. Але його дохідна частина порівняно з 2017 роком зросте майже на 14%, що досить-таки відчутно. Відповідно, виникає резонне питання: за рахунок чого саме уряд має намір поповнювати держскарбницю?
Для МСБ збільшать податки. Вже немає сумнівів, що чи не головне податкове навантаження у 2018 році лежатиме на плечах найманих працівників і підприємців. Справа в тому, що в проекті бюджету закладено підвищення мінімальної зарплати з нинішніх 3200 до 3723 грн і прожиткового мінімуму з 1700 до 1762 грн. А це автоматично призводить до зростання сум податку на доходи фізосіб і єдиного соцвнеску, які нараховуються на заробітну плату найманих працівників. Крім того, більше ЄСВ будуть перераховувати до бюджету і підприємці на єдиному податку: щомісячне мінімальне зобов'язання за соцвнеском для «спрощенців» у 2018 році зросте з 704 до 819 грн.
«Також збільшаться платежі за єдиним податком першої та другої груп. Так, підприємці першої групи платитимуть 176,2 грн на місяць (10% розміру прожиткового мінімуму), другої групи – 744,66 грн на місяць (20% розміру мінімальної зарплати)», – розповідає Анастасія Зарудко, юрист адвокатського бюро Оксани Кобзар.
Утім, і платників єдиного податку першої групи зміни теж не оминули. Починаючи з 2018 року вони сплачуватимуть єдиний соцвнесок на таких самих умовах, як і інші підприємці. Хоча у 2017 році перша група платила лише 50% мінімального зобов'язання з ЄСВ, або 352 грн.
Обов'язкове застосування касових апаратів. Ще один «сюрприз» для малого бізнесу депутати підготували у вигляді законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо заходів з детінізації обігу товарів і послуг» за №7142, який був зареєстрований в парламенті ще наприкінці вересня. Він передбачає, перш за все, посилення вимог щодо застосування касових апаратів. За задумом розробників цього документа, використовувати РРО будуть змушені практично всі підприємці, починаючи з закладів громадського харчування і закінчуючи інтернет-магазинами.
Також суб'єктам підприємницької діяльності, які користуються касовими апаратами, доведеться зберігати всі підтверджуючі документи щодо походження товару (накладні, товарно-транспортні накладні тощо), що фактично рівнозначно введенню повноцінного бухгалтерського та товарного обліку.
«Крім того, суб'єкти, які підпали під вимогу обов'язково застосовувати касові апарати, не зможуть оприбуткувати ці товари для перепродажу на підставі документів від осіб – неплатників ПДВ», – попереджає Олександра Томашевська, податковий консультант Київського центру підтримки і розвитку бізнесу.
Жорсткий контроль за доходами представників малого бізнесу. Іншими словами, в наявності чергова спроба закрутити «гайки» малому бізнесу. Якщо не шляхом звуження сфери застосування єдиного податку, що активно лобіювала свого часу екс-міністр фінансів Наталія Яресько, то за рахунок посилення контролю за оборотами підприємців.
Правда, член комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Оксана Продан обіцяла, що доб'ється зняття цього законопроекту з порядку денного парламенту. «Сподіваюся, що підприємці зможуть донести свою позицію до депутатів до винесення цього проекту в зал», – заявила Продан. Але, за інформацією Mind, законопроект №7142 може бути проголосований уже в грудні.
Законодавчі проблеми з ПДВ-накладними продовжаться. Утім, середньому бізнесу теж легше жити не стане. Тривають баталії навколо блокування ПДВ-накладних. Мінфін і ДФС не хочуть помічати того, що ця система, яка працює в «штатному» режимі з липня, псує життя не стільки схемникам, скільки сумлінним компаніям. Для вирішення цієї проблеми з ініціативи голови парламентського комітету Ніни Южаніної був зареєстрований законопроект №7115, який передбачає переведення механізму блокування в тестовий режим. Проте до сесійної зали Верховної Ради цей документ так і не дістався. «Навіть більше, законопроект досі не затверджений урядом, який намагається вплинути на депутатів і не допустити того, щоб він набрав потрібну кількість голосів», – запевняє віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Юлія Дроговоз.
Не допомогли зрушити з мертвої точки вирішення цього питання і комітетські слухання, які були проведені 15 листопада. Єдине, до чого змогли домовитися профільний комітет, Міністерство фінансів, ДФС і бізнес, так це до грудня спробувати спільно знайти шляхи вирішення проблеми припинення реєстрації ПДВ-накладних, яка зачіпає реальний сектор економіки.
Міністр фінансів Олександр Данилюк, зокрема, повідомив, що на базі Мінфіну сформована робоча група, куди залучені експерти та представники бізнесу. А для недопущення затягування термінів розгляду документів, що надаються платниками для розблокування податкових накладних, чисельність працівників центрального апарату ДФС збільшена на 150 осіб.
«Ми розуміли, що будуть проблеми, бо багато чого змінюється. Створено спеціальний департамент у Мінфіні, який разом з ДФС постійно проводить моніторинг роботи системи і оперативно розробляє зміни до переліку критеріїв. Але проблема в тому, що будь-який перегляд критеріїв – це регуляторний акт, внесення поправок в який потребує певного часу», – пояснив Данилюк під час парламентських слухань.
Активізація роботи з виявлення нових каналів витоку капіталу. Також податківці у 2018 році впритул візьмуться за бізнес, який зловживає торговим структуруванням і оптимізацією оподаткування за допомогою іноземних компаній. Головним чином тих, що знаходяться в так званих податкових гаванях.
Перший крок в цьому напрямку Кабінет міністрів зробив ще в липні, затвердивши постанову №480, що являє собою список організаційно-правових форм бізнесу, найбільш активно використовуваних для структурування торговельних угод. У цьому переліку – 26 держав і територій із зазначенням конкретних ОПФ. «В основному це різні види партнерств (LLP, LLC, LP, SP тощо), угоди з якими тепер визнаються контрольованими», – пояснює Наталя Ульянова, партнер ЮК ICF Legal Service. Як повідомили Mind у ДФС, список організаційно-правових форм у міру виявлення нових каналів витоку капіталу з України регулярно доповнюватиметься.
Другий перелік, що включає безпосередньо низькоподаткові юрисдикції, має набрати сили з 1 січня 2018 року. Це буде оновлений чорний список з 65 держав і територій, який на сьогодні закріплений розпорядженням Кабміну №977-р. Його хочуть доповнити ще двома десятками юрисдикцій, що їх використовують українські компанії для ухилення від оподаткування. Причому чорний список Мінфін і ДФС теж мають намір переглядати раз на рік і включати в нього нові держави і території, якщо у фіскалів будуть підстави вважати, що вони дозволяють бізнесу мінімізувати сплату податків.