Владислав Оксеньчук та Анастасія Куницька познайомилися під час служби в полку "Азов". Він приїхав на Донеччину з Ковеля Волинської області, вона — місцева, народилася в Урзуфі. Молоді люди будували стосунки, проте їх обірвала війна… У травні цього Настя загинула в Маріуполі, а Влад потрапив в полон.
14 вересня цього року захисник повернувся додому, пише УП.
Перший свій допис в Instagram він присвятив своїй коханій:
"Дав собі обіцянку, якщо все-таки колись повернуся і матиму змогу написати свій перший пост, то цей пост буде посвячений тобі.
Досить багато часу мав я для роздумів, думок як так сталося, і чому все закінчилося наскільки трагічно для тебе. Відповідей я не знайшов.
Як і не знайшов відповіді на те як у такому маленькому тілі могло бути скільки хоробрості і відваги.
Ти знала чим все може закінчитися, я навіть скажу ти це прогнозувала, але все ж прийняла рішення бути разом до кінця.
Тільки це заставило мене заповажати тебе на все життя.
Нехай наша ситуація буде для вас приміром того, що потрібно нарешті почати цінувати близьких для тебе людей, навчитися їх поважати і оберігати, цінувати кожен момент проведений разом…
Кажуть такі випробування роблять нас сильнішими.
Пройшло вже 2 роки а сильніше я від цього не став, з кожним днем стає тільки важче…
Анастасія Володимирівна Куницька — старший солдат окремого загону спеціального призначення НГУ "Азов", нагороджена орденом за мужність 3 степеня (посмертно).
Не одна нагорода не зможе виразити твою хоробрість і самовідданість".