У Ратнівській громаді, що межує з Брестською областю республіки білорусь, готуються до зими. Всі котельні у громаді запустили, опалюють заклади соціальної сфери, школи та дитсадки. Більшість котелень – на твердому паливі.
Про це розповів Суспільному селищний голова Віталій Бірук.
Зараз у Ратнівській громаді проживає дві сотні переселенців. З похолоданням, каже голова, кількість людей з областей, де тривають бої, почала збільшуватись. Для цього запасаються дровами, навіть попри те, що громада газифікована.
Жителька громади, мама двох дітей Людмила говорить, що цього року газом вирішили будинок не опалювати з метою економії.
На території Ратнівської територіальної громади лісівники на визначених ділянках заготовляють деревину. У Жиричівському лісництві рубають сосни. Це, каже лісничий Іван Дуда, стигла деревина. Якщо хвойні ростимуть довше – втратять свою цінність. Виробництво – безвідходне. Гіляки тут подрібнюють на тирсу.
«Один причіп – це орієнтовно п'ять-шість кубів щепи. Для опалення у твердопаливному котлі цього може вистачити на чотири доби. Це для того, щоб забезпечити наше населення та соціальні структури паливом. Зараз попит», – говорить Іван Дуда.
Дитячий садок у селищі Ратному відновив роботу цього тижня. Тут два твердопаливні котли, один з яких – резервний. Кочегар Микола Лук’янюк говорить, що цього сезону працюють на дровах.
До опалювального сезону запаслися дровами. Нині чекають, доки в садок привезуть торфобрикет, яким палити у котлах економніше, розказує директорка Олена Марчук.
Зі слів Віталія Бірука, деревину для комунальних закладів громади почали заготовляти ще влітку. У селах вирізали сухостій та аварійні дерева, навели лад та разом заготовили деревину для опалення.
Читайте також: Волинь забезпечуватиме деревиною Миколаївщину