У Луцьку відбулася зустріч керівництва волинської поліції та представника ГО «Інститут масової інформації» із журналістами.
Поліція акцентувала увагу на розслідуваннях та правопорушеннях пов’язаних із професійною журналістською діяльністю. Ініціаторами зустрічі була ГО «Інститут масової інформації.»
У заході взяли участь начальник ГУНП у Волинській області Петро Шпига, тимчасовий виконувач обов'язків заступника начальника ГУНП у Волинській області – начальник слідчого управління Максим Новицький та регіональний представник ГО «Інститут масової інформації» Майя Голуб.
«Ми цінуємо ваші зусилля заради того, щоб повною мірою висвітлювати ту повсякденну роботу тієї ж поліції й на початках реформування і в повсякденній діяльності. Ми розуміємо й готові у своїй повсякденній роботі захищати права саме журналістів», — сказав начальник ГУНП у Волинській області Петро Шпига.
За вісім місяців 2017 року ІМІ зафіксували на території України 173 випадки порушень свобода слова. На жаль, на Волині теж зафіксовані випадки, де порушувалося кримінальне провадження за фактами перешкоджанню журналістської діяльності.
За даними ГУ Волинської області розпочали п’ять кримінальних проваджень вчинених на представників ЗМІ. Три справи саме через перешкоджання діяльності, а дві – надання тілесних ушкоджень.
«Можна сказати, що в кожній справі й будь-якій ситуації, які виникають у даному напрямку роботи намагаємося скрупульозно й об’єктивно підійти до кожного випадку. Я стараюся тримати ці справи на своєму особистому контролі», — зазначив начальник ГУНП у Волинській області.
Журналістка Майя Голуб, регіональна представнця ГО «Інститут масової інформації» у Волинській області зазначила, що цього року зафіксовали більше випадків, коли порушували права журналістів ніж за 2016 рік.
«Волинь входить до трійки лідерів областей, де порушують свободу слова в Україні. За вісім місяців на Волині зафіксовано – 15 порушень, у Київській області – 38, а на Миколаївщині – 17. У мене журналісти з Києва часто питають: «Що там робиться на Волині, що погрожують, то побити, то ще щось» так не має бути», – каже Майя Голуб.
Зокрема, Максим Новицький сказав, що, якби журналісти носили спеціальні жилети для преси або прес-картки, то кількість перешкоджувань у журналістській праці була б меншою.
«Мають бути жилетки, або значки «преса», якщо журналіст займається професійною діяльністю, то я думаю, що він відчуває, що може бути якась провокація, тоді бажано, щоб особи були позначені візуально», – сказав Максим Новицький.
Потім Новицький додав, що яскравих процесів у користі журналістів за статтею 171 ще не було.
Також порушили питання щодо того, чому у журналістів, у переважній більшості, не долучають до справи журналістське посвідчення.
«Чому слідчі, під час проведення слідчих дій, коли опитують різні сторони, не дзвонять до журналіста й не питають, чи не могли б ви принести документи? Це ж питання не тому, що ми цього не надаємо», – каже Аріна Крапка.
Максим Новицький сказав, що справа про погрози, які були відправлені в соцмережі, телефоном чи смс-повідомленням не доходять до судового вироку.
«Погрози мають мати реальний характер, коли є реальні підстави боятися, що вони будуть виконані, а телефонні погрози, смс-повідомлення і все інше, якщо немає передісторії цього, якщо немає перед тим конкретних конфліктів, я не говорю зараз про свою повну правоту, але як правило такі погрози вбивства не закінчуються судовими вироками, а закінчуються закриттям кримінального провадження за відсутністю реальності таких погроз», – сказав посадовець.
Просто кажучи, якщо ви журналіст і вам погрожують, ви можете й не звертатися у поліцію, а от коли у вас буде реальна загроза, така як поранення під час журналістської роботи, тоді і звертайтесь до поліції. Діло можливо дійде до судового вироку.