Сьогодні Луцьк безжалісно потерпає від безвідповідального відношення до себе. Центр міста, який мав би слугувати взірцем для усіх інших районів і мікрорайонів і безперечно є візитною карткою міста, банально приховав своє обличчя за вуаллю бездонної темряви. Про це пише лучанка Олена Іванова.
Прогулюючись наймальовничішими вуличками вечірнього Луцька, пригадала, як іще менш, аніж рік тому на розі вулиць Лесі Українки та Кривий Вал був втілений у життя досить широко розрекламований бюджетний проект із встановленням так званого «сухого фонтану» та реконструкції частини центральної вулиці. За першопочатковою ідеєю, невеличкий сквер у центрі міста мав стати комфортним, цікавим та неймовірно гарним куточком відпочинку усіх лучан і гостей міста.
І що ми можемо побачити натомість? Та нічого не можемо побачити! Адже важко розгледіти хоча би щось у цілковитій темряві непрацюючих ліхтарів, які, схоже, слугують швидше елементом декору. Або ж оригінальним нагадування про те, що тут мало би бути освітлення, якого чомусь із невідомих ні для кого причин – немає.
Центр міста, який мав би слугувати взірцем для усіх інших районів і мікрорайонів і безперечно є візитною карткою міста, банально приховав своє обличчя за вуаллю бездонної темряви. Чому так? Можливо, це сталося з тієї причини, що всі клумби, які мали би бути старанно доглянуті і радувати щодня людське око своєю красою, давно перетворилися на занедбані та максимально й безжалісно всіяні бур’янами грядки? Тоді безперечно – це все пояснює.
Подібні констатації фактів можуть не викликати ні найменшого обурення лише в пристаркуватих маніяків, або ж сором’язливих терористів, для яких, швидше всього, і був створений сквер. Аби кожному з них, завдяки цілковитій темряві, яка панує на розі вулиць Лесі Українки та Кривий Вал, завжди було зручно залишатися самим собою.
Обурення багатьох викликає ще й той факт, що ліхтарі на вулиці не працюють, проте вивіска з написом: «Секондхенд», що знаходиться навпроти, завжди барвисто сяє і видніється ввечері зі всіх усюд. Натомість клумби, які, навпаки, мали би слугувати елементом декору і нести за собою естетичну красу, давно перетворилися на суцільну галерею бур’янів, якою навряд чи хоч хтось зможе потішити око…
Чи таку картину сподіваються побачити жителі міста, які після важкого робочого дня вирішують прогулятися центральними вулицями вечірнього Луцька, сподіваючись відпочити та насолодитися їх неповторною красою? Невже приємно саме таким показувати Луцьк туристам?
Соромно стає, що таке старовинне, величне та неповторне своєю красою місто, як Луцьк, безжалісно потерпає від безвідповідального відношення до себе! Можливо, для того, щоби запрацювали ліхтарі, варто навідатись до міської ради і весь день аргументовано доводити нашим депутатам та чиновникам, що все це не є нормальним явищем, і кожен без винятку ліхтар усе ж повинен виконувати свою функцію, адже лучани та гості міста заслуговують на кращий комфорт?! Чи, може, слід когось порухати копняками від заднє місце, щоб це дало хоч якийсь результат? Тоді, може, з’явиться і належне освітлення, і по-справжньому окультурять клумби, й частіше радуватиме дітей «сухий фонтан»?