Пан Роман на псевдо «Кисіль» – головний сержант другої стрілецької роти 50 окремого батальйону 100 обр ТрО.
Історію захисника розповіли на сторінці 100-ї бриагди у фейсбуці.
Чоловік прийшов до війська звичайним солдатом, нині ж має військове звання сержанта. А ось за спеціальним званням Роман Володимирович – полковник. Адже багато років віддав службі в органах внутрішніх справ:
– Починав з дільничного інспектора міліції. Пройшов шлях до очільника Луцького міськвідділу. Закінчував службу начальником відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України у Волинській області.
При цьому пан Роман стверджує, що жодного дискомфорту від носіння спочатку солдатського, а тепер сержантського погона у війську не відчуває:
– Я не задумувався над цим ніколи. Прийшов у батальйон добровольцем в лютому 2022-го – бо це мій громадянський і чоловічий обов’язок. У першу чергу мені сиділа в голові думка, що треба захищати Батьківщину. А в якому званні – це не є важливим. Головне – вигнати ворога з нашої землі. Щоб наші діти і внуки більше ніколи не бачили жахіть війни.
На повернення «Кисіля» з Перемогою чекає велика родина: любляча дружина, дві доньки, два зяті і трійко онуків – восьмирічна Софійка, чотирирічний Матвій і дворічна Олександра. А ще… пара чотирилапих улюбленців – німецький вівчар Тризор і киця-«британка» Лілу!
– Для здобуття Перемоги ми ще маємо докласти неабияких зусиль. Але в переможному для нас закінченні війни я аніскільки не сумніваюся! – Бо ми захищаємо своє. Ми ні на кого не нападали. Не зазіхали ні на чию землю, ні на чиї життя, свободу, майно… – Тож ми неодмінно вийдемо на кордони України 1991 року – інших варіантів навіть не розглядаю! – А зігнана мечем імперія безславно розпадеться і піде в небуття, – каже пан Роман.