«Запам’ятайте цих двох хлопців», – так починалася публікація, яку недавно побачив у Фейсбуці лучанин Павло Цапюк і яка дала старт його ідеї.
Йшлося про двох інженерів з італійського міста, які на 3D-принтері взялися друкувати деталі до апаратів штучної вентиляції легень. Їхні надруковані клапани дозволяли до одного апарату підключити одразу двох людей. Таким чином хлопці врятували не одне життя.
«Ну ж бо, поможіть зібрати інформацію. На фото - перехідники, що дозволяють використовувати один апарат штучної вентиляції для двох пацієнтів. Такі штуки італійці надрукували на 3D-принтерах, і це рятує масу життів. Я тільки за, щоб це не знадобилось нам в Луцьку, але вважаю, варто перестрахуватися, якщо є така можливість. Отож, план дій...» - написав лучанин Павло Цапюк у своєму Фейсбуці після того, як прочитав про двох італійців.
...І закрутилося. У своїй 3D-студії друку Павло пропонує друкувати не тільки клапани для апаратів ШВЛ, які в разі біди допоможуть рятувати волинян, а й уже надрукував і випробовує багаторазові каркаси під захисні маски. В ситуації, коли вкрай не вистачає засобі захисту – ця теж рятівна технологія.
Поки весь його бізнес пішов (як і більшість малого та середнього бізнесу в Луцьку) на карантин, Павло та команда його інженерів друкують каркаси, контактують з лікарями, керівниками медзакладів, волонтерами, щоб зібрати максимум інформації і зробити можливим друк рятівних клапанів у Луцьку в разі такої потреби.
«Перший» попросив Павла розказати про його ідеї детальніше.
«Це не просто нам цікаво. Це нам треба!»
Історія – проста...
«Десь у четвер товариш у Фейсбуці надіслав посилання на статтю про те, як в Італії хлопці надрукували на 3D-принтері ці клапани і перехідники до апаратів ШВЛ. Ну, і скинув посилання: а раптом нам це цікаво… Я переглянув і зрозумів, що нам не те, що цікаво, а що це треба реалізовувати, якщо це можливо взагалі. Відразу через ФБ зв’язався з тими хлопцями-італійцями. Далі соцмережі довели до групи. Це відкритий ресурс для боротьби з поширенням коронавірусу, створений як майданчик для ідей та спілкування тих, хто переважно працює у сфері 3D-друку і дотичний до вирізання і виготовлення всілякими методами різних гаджетів, які потрібні для порятунку, коли вже реальна біда.
Там інженери, технологи, медики – прості люди, хто що може пропонує, і це якісь крайні засоби для порятунку. Почав спілкуватися з людьми, цікавитися. Звісно, все англомовне, але проблем з цим немає. Інформація добре сприймається, люди конкретно пишуть і чітко виставляють конкретні файли з дизайном для друку певних моделей», - розповідає Павло.
а що це треба реалізовувати, якщо це можливо взагалі»
Тим часом у Луцьку і на Волині загалом ситуація з коронавірусом набирала обертів. Уже перші дні карантинного життя оголили чимало проблем. Нема масок. Нема одягу, обладнання...
Підприємець почав активно шукати, які з ідей, озвучених людьми з ріних куточків світу, де вирує коронавірус, можуть допомогти Луцьку. Так Павло побачив моделі клапанів для апаратів ШВЛ, надруковані на принтері, а згодом натрапив на простий дизайн каркасу для масок.
Друкують багаторазові каркаси на маски
«Його суть у тому, що він гарно облягає форму обличчя. Тобто не дає марлі чи паперу, чи тканині (тому, що люди використовують) висіти і щоб повітря шурувало справа і зліва через продухи. Каркас міцно притискає матеріал до обличчя. За рахунок цього є дієвий захист. Ми відразу «кинули» каркас на принтер, надрукували. Зробили і побачили, що воно працює. Звичайно, не можемо судити стопроцентно про рівень захисту чи щось таке (все таки ми студія 3Д друку, а не медики), але вже маємо показати фахівцям з медицини», - каже Павло.
Записав відео, на якому сам показує, як на каркас можна одягнути паперовий рушник (а найкраще використати марлю). Першу партію каркасів для масок уже передав персоналу обласної інфекційної лікарні та відділення пульмонології обласної клінічної лікарні. Бо цікаво знати думку працівників лікарень.
Каже, то не просто якась дилетантська штука. Це проект, який постав з обговорень у групі фахівців.
«У цій групі безліч обговорень, консультацій, порад із вдосконалення тощо. Люди з Італії та Іспанії пишуть: «круто», «суперово», «дякуємо». Ми спробували. Щодо ціни: люди можуть купити багаторазовий каркас фактично за ту ціну, за якою купують одноразову маску. Наприклад, одна маска коштує 20 грн, каркас – 22 гривні», - розповідає власник студії ЗD друку.
Уже зараз у Луцьку на студії Павла Цапюка каркаси друкують в режимі нон-стоп. Люди купують їх дуже активно. Усі вони – ті, хто побачив допис Павла на Фейсбуці. У цьому дописі підприємець просить відгукнутися лікарів, які допоможуть йому дізнатися реальну потребу в деталях до апаратів ШВЛ й інформацію про моделі та потребу в каркасах. Наразі студія працює на те, щоби виконати замовлення, які надійшли від людей. Але якщо будуть замовлення від лікарень, то Павло каже, що готовий іти назустріч потребам лікарень і медиків, щоб їм допомогти якомога оперативніше. Чергу тоді буду відсувати і виконувати найперше ці замовлення, якщо вони життєво необхідні.
Попередньо їх обробляють спиртовим розчином
«Буквально зараз від’їхав від Волинської обласної лікарні. Лишив їм зразок клапана, подвоювача, зразок респіратора, до якого ті клапани підключаються. І каркаси. Кажу: «Дівчата, я вам поясню, як це працює». А вони мені: «Та ми знаємо, відео бачили, там ще хлопець такий папірчик прикладав до обличчя...». «О-о, - кажу, - то я той хлопець», - сміється Павло.
Наразі йому головне, щоб лікарні мали змогу за день-два наперед сказати про потребу в певній кількості таких комплектів.
Із допису Павла на ФБ: «Важливо. Аргентинська компанія провела термографічний тест масочного каркасу з паперовим фільтруючим матеріалом, який побачили в моєму відео, поширеному в групі «Open source covid19 medical supplies». Посилання на групу даю в коментарі нижче. Дослівно не перекладатиму, але суть в тому, що анатомічна форма каркасу забезпечує чітке притискання паперу по контуру, за рахунок чого повітря при вдосі та видосі спрямоване чітко через фільтр. Ось суттєва перевага перед простою марлею, яка тримається лише на гумках чи шнурівках».
пропонують персоналу випробувати багаторазові каркаси,
які вони надрукували на 3D-принтері
Клапани з 3Д-принтера, які можуть рятувати життя
«Саме з деталей до ШВЛ все й почалося», - каже Павло, озвучуючи свої ідеї.
Подвоювачі з 3D-принтера, які друкували в Італії, в тій клініці дали змогу до одного апарату підключати одразу двох пацієнтів. В період критичної нестачі обладнання це було вкрай важливо.
«Цей клапан адаптований для тих апаратів, які стоять у цій їхній лікарні. Тобто він – під конкретну модель. Якщо ми будемо знати моделі наших апаратів ШВЛ і пропрацюємо це з інженерами, зробимо відповідні деталі, тоді навіть якщо моя апаратура не буде ідеально підходити для цього, є можливості це зробити у Києві чи Одесі. Знайти ці місця з допомогою інженерів-учасників цієї групи нескладно», - зауважує Павло.
Якщо коротко, то що треба:
- дані від лікарень про потребу, кількість апаратів ШВЛ і моделі;
- інженерна група проаналізує ці дані і почне малювати моделі;
- пробні моделі треба віддрукувати і дати лікарням зразки, щоб спробувати, чи воно працює, ясно що поки - без хворих;
- якщо працює, якщо лікарі кажуть «так», тоді студія друкує ці клапани.
«Все, що я зараз можу, то звернутися до лікарів, до керівників закладів з проханням надати мені перелік моделей ШВЛ з усією потрібною інформацією, повним «мануалом» (сервісною книжкою, кресленнями, тощо). Поки є фотографії апаратів, які мені прислали з двох чи трьох закладів, з місцевих закладів. Військовий шпиталь надіслав фото трьох апаратів ШВЛ, які до них їдуть і зараз ще розмитнюються, там інша ситуація: їм треба перехідник до вітчизняних кисневих балонів. Й ми над цим працюємо», - розповідає Павло Цапюк.
* * *
Укінці ми ставимо йому банальне і вже типове для за останні кілька днів питання: навіщо він це робить.
Павло сміється. Каже, десь би в Європі таке питання не прозвучало, а тут воно ой як доречне...
«У нас якщо ти щось робиш, то відразу думка: що ти на цьому хочеш заробити? Насправді студія 3D друку – це один із моїх бізнесів. Усе це пов’язано з виробництвом: друкарня, лазерні, фрезерні порізки, працюємо з безліччю матеріалів і таке інше. Це все в Луцьку. І коли це все стає на карантин, а ти звик жити у тому ритмі, коли кожних 5 хвилин тобі треба якийсь новий контакт, треба вирішувати якусь задачу, то вже не можеш інакше працювати, настає таке «голодування». Ось воно все і спроектувалося у ці ідеї. А якщо, мобілізуючись, можна допомогти у критичній ситуації, - то це супер», - пояснює.
Текст: Олена ЛІВІЦЬКА
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
