Нещодавно Волиньрада оприлюднила інформацію, що кандидатом на заміщення посади директора комунального підприємства «Волинська обласна клінічна лікарня» Волинської обласної ради офіційно, з подачею усіх документів, зголосився стати Олександр Дудар. Зараз він – виконувач обов’язків керівника. З грудня 2019-го ось уже понад два роки у статусі «в.о» працює над перевтіленням лікарні відповідно до умов медичної реформи.
Про те, що стало причиною непризначення у 2019-му, говорити не хоче. Мовляв, політика – то не його. А ось про ті зміни, яких обласна лікарня зазнала за його керівництва, і про матеріально-фінансові результати говорить багато і натхненно.
Тому, маючи підготовлені до інтерв’ю запитання, майже не встигаю їх ставити. Однак, не знаючи їх, співрозмовник все ж дав відповіді на всі. І хоч Олександр Дудар зупинявся лише на основних, на його думку, досягненнях, розмова тривала понад дві години. Отож, слово керівникові.
* * *
За ці два роки, як я став виконувачем обов’язків, чимало речей змінилися кардинально. І підходи, і фінансування. Зробили справді багато, і планів на перспективу напрацьовано чимало.
Але я завжди пам’ятаю, що мені у керівництво дістався заклад, який розпочав свою історію ще у 1944 році і завжди був флагманом медицини в області. Ми надавали та надаємо високоспеціалізовану медичну допомогу і волинянам, і усім, хто звертається. Концепцію пацієнтоорієнтованого підходу ніхто змінювати не буде. Але ми, адаптувавши заклад до реалій, розпочали вдосконалювати процеси відповідно до нашого бачення роботи. Правда, корективи вносять і реформа, і пандемія, тому…
Реформа охорони здоров’я нам принесла такі речі, що керівник закладу був змушений у стислі терміни ухвалювати рішення – як популярні, так і непопулярні. Ми мали швидко зорієнтувати і визначитися, де є наші сильні сторони, а де – слабкі. Першими маємо потребувати прискореного розвитку, бо є складниками фінансового благополуччя підприємства.
Реформа для сильних сторін – це розвиток і вдосконалення. А непопулярні рішення – це ті слабкі місця, які мають пройти реорганізацію, перепрофілізацію і – за потреби – скорочення.
Оскільки реформа спонукала не сподіватися на отримання сталого бюджету на рік, нам довелося вчитися заробляти гроші. Адже кошти пішли за пацієнтом. І на передній план вийшла командна гра. Я вважаю, що команда – одне з наших найбільших досягнень. Колективна робота дозволила нам зробити фінансовий результат. Сильніші підтягнули слабших. І за два роки не скоротилася жодна посада, жоден працівник.
Я вважаю, що оптимізація і скорочення штату – це економія видатків, але це найпростіше, що можна зробити. А кошти треба вчитися заробляти і намагатися дати людям роботу і такі можливості, щоб кожен міг на себе заробити.
Якщо мовою цифр, то у закладі зараз – 1540 працюючих. Із них 302 – лікарі (84% – вищої кваліфікаційної категорії, 18 молодих спеціалістів). Маємо у штаті 625 молодших спеціалістів із медичною освітою ( 92-є з них – молоді спеціалісти).
Підкреслюю те, що ми починаємо омолоджувати колектив. Це – важливо. Адже технології рухаються, удосконалюються з великою швидкістю, приходить нове обладнання. Тож в обласній лікарні з’являються нові спеціалісти і нові спеціальності. Ми молодих спеціалістів одразу перебудовуємо на інше бачення роботи, на інше ставлення, на інші методики. І таким чином формуємо нові колективи.
Бюджет лікарні у 2019 році становив майже 164 мільйони гривень, у 2020 – 247 мільйонів, а вже у 2021 році – понад 404 мільйони гривень.
У 2021 році ми законтрактували з Національною службою здоров’я України 19 пакетів послуг, що дозволило закладу отримати понад 290 мільйонів гривень фінансування. Це була максимальна кількість пакетів, доступна на той момент такому закладу, як наш. При цьому, маючи певні можливості залучення коштів з інших джерел, ми намагалися підвищувати зарплату.
Отож, видатки на заробітну плату з нарахуваннями зросли з 129,5 мільйона гривень у 2019-му до понад 247 мільйонів у 2021-му. У 2019 році середня заробітна плата лікарів становила 9 тисяч, а у 2021-му піднялася до середньої в 15 200. Гарна динаміка за два роки, як я вважаю.
Зросли можливості й інших видатків. Наприклад, на медикаментозний супровід пакетів, засоби індивідуального захисту, антисептики тощо стали витрачати у рази більше: у 2019-му закупили на 10,5 мільйона гривень, а минулоріч – на 107 мільйонів з лишком.
Завжди величезною проблемою до реформи була заробітна плата сестер медичних і молодшого медичного персоналу. Динаміка двох років (з врахуванням усіх нарахувань) від 5800 до 11200 гривень у сестер медичних і від 4900 до 9400 у санітарок (станом на кінець минулого року).
Однак одним із найважливіших показників діяльності закладу за цей час я вважаю такий, як балансова вартість підприємства. Це матеріально-технічна база, обладнання, корпуси, рухоме й нерухоме майно.
За два роки ми її підняли на 164 мільйони гривень: з майже 200 мільйонів у 2019 році до 363,4 мільйона на завершення минулого.
Балансову вартість підприємства суттєво дозволила підняти вдала реалізація проєкту «Велике будівництво». Відбулася розбудова нового відділення екстреної медичної допомоги.
Зараз маємо цікаве прогресивне і комфортне відділення екстреної медичної допомоги на 11 ліжок (з них 6 – діагностичні). Тут з нуля збудовані та розгорнуті дві нові сучасні операційні зали, які зроблені з використанням найсучасніших технологій.
Це дозволило перевести лікарню у заклад, що надає оперативнішу екстрену допомогу пацієнтам із політравмою, гострою хірургічною патологією та травматичними ушкодженнями різних локалізацій, гострим порушенням мозкового кровообігу, гострим коронарним синдромом тощо.
Розроблені маршрути пацієнтів та логістика розміщення високотехнологічної діагностично-лікувальної апаратури дозволяє проводити процедури тромболізису та операції тромбекстракції хворим із гострим порушенням мозкового кровообігу, а також проведенням коронарного стентування хворим із гострим інфарктом міокарду, доставленим у терапевтичному вікні, а не залишатися планово.
Усе зорганізовано так, щоб пацієнт одразу після поступлення отримав діагностичне ліжко (кожне з яких оснащене монітором стеження пацієнта) й одразу – повну палітру послуг екстреної медичної допомоги. Люди не сидять у холах і не очікують аналізів годинами. Завдяки моніторній станції медичний персонал стежить за станом усіх. На місці – перев’язочні, гіпсовочні, кабінет стоматолога. На місці – комп’ютерна томографія, ангіографія, все в одному корпусі, на одному поверсі, у доступності в межах 50 метрів.
Що це нам дозволило? Стати сильнішими. Бо робота з ургентними хворими потребує команди. Тісна взаємодія багатьох фахівців дозволила нам сформувати нові бачення та підходи до виконання поставлених завдань. Адже йдеться про життя та здоров’я пацієнтів.
Статистика показує, що кількість пролікованих інфарктів та інсультів в обласній лікарні збільшилася за ці роки в рази. Для порівняння, якщо у 2020 році клініка лікувала 200-250 інсультів, то у 2021-му їх уже було 540.
За попередні два роки зрозуміли, що підсилюємо ті напрямки, які потрібні людям і які, водночас, приносять нам фінансовий результат. Щоб підписувати договори на надання пакетів послуг, мусимо чітко дотримуватися умов НСЗУ, які щораз стають жорсткішими. Вони стосуються як кваліфікації кадрів і підбору нових спеціальностей, так і оснащення кожного відділення.
Хірургію наша команда вважає пріоритетним напрямком. Адже вона такого класу, як на сьогодні в обласній лікарні, заслуговує на повагу, розвиток, розширення спектру послуг та можливостей. Якщо просто, то в одному закладі зосереджена вся хірургія, яка тільки може бути від голови – до кінцівок.
Тому в 2021 році закінчили реконструкцію неврологічного відділення на 30 ліжок, у якому зробили інсультний блок на дві палати на 10 ліжок, де безпосередньо відбувається лікування хворих з гострими формами ішемічних інсультів. Також там надається допомога пацієнтам із розсіяним склерозом.
Для того нам довелося перебудувати систему неврологічної служби.
За короткий період значно омолодили колектив і сформували цілодобовий пост лікаря-невролога завдяки тому, що взяли на роботу 6 молодих спеціалістів (які ще й пройшли додаткові курси). Це дозволило розвантажити відділення реанімації, оперативно приймати інсультних пацієнтів. Інсультні палати оснащені кисневою підтримкою, моніторами, дозаторами, всім необхідним, аби проводити як тромболізис, так і ведення пацієнтів поза терапевтичним вікном.
Отож, підписали пріоритетний пакет «Допомога при інсультах», який виконуємо найкраще в області. Адже маємо не тільки неврологію, а й сучасну нейрохірургію, фахівців (взяли на роботу двох молодих спеціалістів із можливістю виконання ендоваскулярних втручань при ішемічних інсультах).
Це дозволяє нам щомісяця виконувати 10-15 тромбоекстракцій.
Є потужні агіографічні прилади. І тромби з судин головного мозку забирають. А це дозволяє нам ліквідувати загрозу життя людині, зменшити кількість інвалідизованих пацієнтів, скоротити термін перебування їх на ліжку і, водночас, завдяки високим технологіям заробляти кошти. Адже за одну тромбекстракцію у 2021 році нам надходило приблизно 100 тисяч гривень від НСЗУ, а у 2022-му, як обіцяють, буде у межах 150 тисяч.
Так, найбільші кошти ідуть за інсульти, тому всі клініки хочуть взяти цей пакет послуг. Але ішемічний інсульт – це тільки один різновид. Є й інші. І тільки ми є фактично однією з найпотужніших клінік області, щоб із цими інсультами боротися.
Ми наполягали і наполягаємо, щоб централізувати цю послугу жорсткіше. Адже зараз наші фахівці змушені в інших клініках забирати хворих з важкими інсультами, з аневризмами для того, щоб забезпечити їхнє закриття або ендоваскулярним методом, або відкритим. Маємо надсучасніший мікроскоп «Leica» за 20 мільйонів гривен на 3 робочі місця. Завдяки мікроінструментарію та хорошим фахівцям можемо робити повний спектр оперативних втручань.
* * *
Щодо заробляння коштів, то ми вчилися робити це поступово. Бо велика частина наших людей недосконало працювала з комп’ютерною технікою. А на сьогодні вимога НСЗУ – то не тільки якісне лікування пацієнта і застосування сучасних протоколів надання допомоги, а й облік роботи у медичній інформаційній системі. Тому за 2020-2021 роки ми завершили повністю влаштування внутрішньої швидкісної однорідної комп’ютерної мережі. Встановили понад 155 робочих місць, на них – ліцензовану медичну інформаційну систему (МІС).
Витратили у межах 2 мільйонів власних коштів. Але це дозволило нам заробляти. На початку 2021 року тільки починали роботи. У червні минулого року, коли запровадили МІС, у ній правильно, відповідно до вимог НСЗУ, фіксували до 57% історій хвороб. Відповідно, отримали фінансування у 13 мільйонів гривень на місяць при фонді заробітної плати у 15 мільйонів. І оце були важливі моменти, місяці.
Станом на серпень – кінець вересня, після цієї комп’ютеризації, ми вийшли на нуль, тобто отримали за надання послуг, уже необхідних на зарплати, 15 мільйонів.
Восени у цьому напрямку тривала кропітка праця, тренінги, навчання, скрупульозне ведення історій. На кінець року досягли показника ведення історій у 97%. І це дозволило нам зробити фінансовий результат у 21 мільйон на місяць на кінець 2021 року. Саме з цих коштів, як я вже казав, на 12 мільйонів придбати обладнання, й зміцнювати чимало інших служб.
* * *
Понад 500 мешканців Волині щорічно змушені були лікуватись за межами області у зв’язку із відсутністю можливості надавати мікрохірургічну допомогу з приводу патології сітківки. Така ситуація негативно впливала на перебіг захворювання, оскільки відкладається час оперативного втручання. Водночас збільшуються фінансові затрати пацієнтів. Метою таких втручань є запобігання неминучого падіння зору в пацієнта і відновлення анатомії ока.
У грудні 2021 року ми придбали хірургічний офтальмологічний комбайн «Костилейшин» останнього покоління. Це дозволило впровадити в практику втручання на задньому відрізку очного яблука. На базі закордонних клінік підготували двох спеціалістів. У січні 2022 року розпочали виконання таких втручань. Незабаром – впровадження алотрансплантації рогівки.
Окрім підписання пакетів з НСЗУ, можемо залучати інші кошти. І я не кажу про благодійні. Від цього я відмовився взагалі. Йдеться про гроші, які можна заробити. Наприклад, маємо потужну неврологію та нейрохірургію, тож ми на базі цих відділень зробили центр міжнародних клінічних досліджень. І це нам дозволило щороку залучати ще приблизно 3 мільйони гривень.
* * *
Величезним ривком є те, що в Україні відродилася медична трансплантація. Бачимо, як наші колеги в Ковелі, вдало розставивши пріоритети, почали з цим працювати. Відповідно, ми вже тривалий час виношуємо ідею впровадження трансплантації у Волинській обласній клінічній лікарні. Але клініка перш за все мусить ставити на перше місце безпеку пацієнта під час перебування у закладі. Тому до цього мусимо підійти комплексно, адже дрібниць немає.
Все треба удосконалити до бездоганного: сервіс, безперебійне постачання електроенергії, кисню, харчування, умови перебування. І над цим ми багато працювали минулого року. Почали паралельно займатися важливими господарськими речами: заміною дизель-генераторів, встановленням блискавкозахисту, обробкою дерев’яних конструкцій, дахів противогневими засобами, розробкою проєктно-кошторисної документації на встановлення у кожну палату протипожежного захисту.
Пацієнт у цілковитій безпеці має бути до, під час і після операції.
Паралельно працювали над підготовкою спеціалістів. Маємо троє фахівців, бо плануємо наразі трансплантації серця, нирки й печінки. Плюс підготували на курсах стажування двох трансплант-координаторів (їм потрібно спілкуватися з донорами та їхніми сім’ями і людьми, які очікують на трансплантацію, а також вже по факту проведення трансплантації – з донором, реципієнтом та членами їхніх сімей). Створена у лікарні комісія з визначення смерті мозку. І вона вже працює, аби мати практику в цьому питанні. Створюємо у ВОКЛ лист очікування.
Ми афішували, що проведемо першу трансплантацію ще минулого року. Але у процесі зіштовхнулися з багатьма труднощами. І поки їх чітко не розібрали, не розклали, не мали права робити пересадки. Поїхали в одну клініку дивитися-вчитися, як роблять, – побачили по одному напрямку, чого бракує. Поїхали в іншу – ще виявили, над чим треба негайно працювати у себе.
Склавши руки, ніхто не сидів. Готувалися. Попідписували договори про співпрацю з Національним інститутом хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова, з клінічною лікарнею швидкої допомоги у Львові. І дуже працюємо над тим, щоб у нас провести першу трансплантацію, у першому півріччі цього року розпочнемо.
* * *
Створене шляхом внутрішніх реорганізацій нове сучасне відділення гемодіалізу (без нього трансплантація неможлива). Запрацювало у 22-му році, розраховане на 5 ліжок. Зробили відділення умовно денного перебування. Тобто працюємо у три зміни.
Приходять пацієнти, отримують медичну послугу і не залишаються на ніч. Запланували розширення відділення до 10 приладів. Договори з постачальниками уже підписані, тож на початок весни запрацюють додаткові ліжка. Оскільки намагаємося не втрачати фахівців, то забезпечили відділення кадрами завдяки перепрофілізації. Все зробили на рівні, тож підписали додатковий пакет послуг.
Наголошую на нарадах на важливості прогнозувати, що буде завтра, і закупляти ті речі, які необхідні. Це робота змінила рівень закупівель. Якщо за 2019 рік ми провели 78 процедур торгів на «ProZorro» , то у 2021-му – 750. Це дозволило нам, порівняно з очікуваною вартістю, зекономити 8,5 мільйона гривень. І це та робота, яку я намагаюся досі збалансувати, оптимізувати, створити зовсім новий підхід до закупівель, залишивши у пріоритеті співвідношення «ціна – якість».
Маємо право господарювати у рамках чинного законодавства. У вересні 2021 року затвердили і запровадили платні послуги. Це дозволяє нам наразі додатково щомісяця отримувати 1,5-2 мільйони гривень. Оплачують переважно діагностичні послуги.
Адже є різні категорії пацієнтів. Є ті, які йдуть за направленням від сімейного й отримують послугу в рамках пакету соцгарантій, які оплачує НСЗУ. Але є і чимало інших, які потребують діагностики. Вони або не мають договору із сімейним, або хочуть «по самозверненню». Ці категорії послугу отримають на платній основі. Адже працює техніка, працює персонал – потрібна зарплата людям, сервіс техніці, тож враховуємо амортизацію обладнання й чимало інших видатків.
Окрім того, наразі всі успішні підприємства у пошуках того, як проводити профогляди своїм працівникам (так, наприклад, ми працюємо і заробляємо кошти завдяки договору з «SKF Україна» ). Попідписували договори зі страховими компаніями. І це все – гривня до гривні – дає відчутний плюс у бюджет закладу.
Ввели таку платну послугу як палата покращеного комфорту. Маємо їх під 20.
Ці складові також роблять наш спецрахунок повнішим. На території лікарні розставлені термінали, пацієнти проплачують через них, гроші йдуть на рахунок ВОКЛ і використовуються лише через систему закупівель «ProZorro».
Щодо 2022-го року, то ми підсилилися підписанням, порівняно з 21-м, ще чотирьох додаткових пакетів. Це – хірургія одного дня, стоматологія, лікування пацієнтів гемодіалізом, готовність закладу до надання допомоги під час пандемії (інфекційний пакет). Ми, відповідно, завдяки цьому отримали договори з НСЗУ з більш привабливішими цифрами. Це дозволило нам прогнозовано збільшити бюджет закладу на 52 мільйони на рік.
Розуміли, що анонсована президентом оплата праці у 20 тисяч лікарям і 13500 медсестрам частково ляже на плечі директора медзакладу, який повинен зробити так, щоб ці кошти заробляли. У січні усі лікарі вже з дня на день отримають по 20 тисяч, медсестри – по 13500.
У лютому ми почнемо проводити градацію. Бо є спеціалісти, які не випрацьовують на 20 тисяч. Ми моніторимо їхнє навантаження. І будемо робити так званий розрив у зарплатах (вже виробляємо критерії, які дозволять чесно і правильно збалансувати). Але такі зміни потребують правильного юридичного оформлення. Бо є фахівці, які заробляють 60 тисяч на місяць, а є ті, які 10 (виконуючи роботу відповідно до законтрактованих пакетів послуг ). Не можна примушувати підлеглого писати заяву про переведення на пів ставки з метою економії коштів.
Керівник має обґрунтувати заробітну плану і людині, і відповідним контролюючим органам. Якщо фахівець наразі шляхом свої корисної діяльності від НСЗУ приносить у клініку 10 тисяч, він не може отримувати 20 завдяки тому, що хтось заробляє 40 , і звідти заберуть 10. Над цим працюватиму, рішення ухвалюватиму в правовому полі.
Першочерговим завданням на найближчі роки є реалізація ще одного проєкту «Реконструкція Волинської обласної клінічної лікарні в рамках «Великого будівництва». Він уже пройшов усі щаблі затвердження. Для лікарні це виконання п’яти черг робіт. Перші чотири – ремонт і реконструкція усіх корпусів хірургічного, терапевтичного, операційно-реанімаційного. І створення на базі господарського корпусу і корпусу спортивної медицини готелю для пацієнтів та їхніх родичів і, можливо, молодих спеціаліалістів.
Це термоінновації, утеплення корпусів з метою збереження енергоносіїв, це проведення повністю ремонту і реконструкції як палат, операційних залів, діагностичних приміщень усіх корпусів. Проведені тендерні процедури щодо розробки ПКД. Ми під кінець лютого чекаємо першу проєктно-кошторисну, щоб почати отримувати фінансування та розпочати будівництво. П’ятим і одним із основних епатів стане добудова до терапевтичного корпусу 8-поверхового приміщення на 8 тисяч метрів квадратних, яке зосередять у собі всю сучасну онкологію.
Сесія обласної ради ухвалила рішення про те, що до обласної лікарні приєднали обласний онкологічний центр. Це прогресивне рішення. Адже, підтягнувши онкологічну службу до проєкту «Велике будівництво», ми зможемо повністю оновити парк існуючого дороговартісного онкологічного обладнання (це лінійні прискорювачі, комп'ютерні томографии і т.н.).
Цей проєкт (за попередніми підрахунками) дозволить нам залучити лише на обладнання 500 млн грн. Плюс ремонтні роботи – і вартість проєкту становитиме 1 мільярд 450 мільйонів гривень. Це мрія, над втіленням якої працюємо. Плануємо все реалізувати не пізніше кінця 24-го – початку 25 року.
Розхідні матеріали теж маємо змогу купити за кошти з рахунку лікарні. Тут усе просто. Послуга вартує певну суму. Для НСЗУ не важливо, як заклад оздоровив людину, які методи застовував. Але це важливо мені як керівникові.
Якщо лікуємо інсульт за три дні і за півтора місяця – фінансування одне і те ж за один випадок. Але це різні витрати. Півтора місяця в лікарні – то оплата праці медиків, медикаменти, харчування, прання і т.д. Противага – високі технології. Три дні – і пацієнт поїхав здоровим додому. Томи ми постійно у пошуку передових алгоритмів надання допомоги. А для цього закуповуємо і обладнання, і розхідники.
Так, є чимало оперативних втручань, які є надто дорогі. Тому частину з них покрити повністю нам не вдається. Тож пацієнти змушені докупляти ліки. Але, наприклад, якщо оперативні кардіологічні втручання, то ми з централізованих постачань забезпечуємо хворих клапанами, оксигінаторами, шовним матеріалом і ліками десь на тисяч 20.
Тобто якщо загальна вартість клапанної операції десь 110 тисяч, то ми на 50-60 тисяч здешевлюємо її для людини.
Придбали лапіроскопічні стійки – почали за один підхід робити оперативні втручання одразу на кількох зонах (так звані симультантні операції). Це теж дає і результат у лікуванні, і зменшує витрати.
* * *
Корпус, що у селі Тарасове, до спалаху пандемії був оснащений мінімально. Зараз це – один із найкращих інфекційних госпіталів в Україні, де надають допомогу хворим із ковідом. І він, перш за все, безпечний для хворих.
Пандемія для нашої команди стала складним викликом. Ми переживали перш за все за те, що стикнулися з невідомим і мали з цим працювати. Лихоманило ринок, людей, важко було хоч щось прогнозувати. Обласна лікарня мала втрутитися і стати однією з тих, хто надаватиме таку допомогу.
Вузькоспеціалізовані кадри і підходи дозволили нам у короткі терміни зорганізувати мультифункціональні команди. Долучили до роботи 20% медперсоналу. І вже працюємо на передовій боротьби з пандемією другий рік.
Цілий корпус виділили, розгорнули 200 ліжок. Оснастили у короткі терміни всі ліжка киснем. Ми вже тоді зрозуміли, що приліжковий кисневий концентратор або балон – не вихід. Що прийде момент, коли доведеться давати хворому не 10 літрів кислю в хвилину, а 20-25 (такі хворі є й досі).
Так, у колективі точилися різні розмови. Він тоді поділився на за і проти. Я збирав людей і говорив: хто, як не ми?
На сьогодні маємо у госпіталі 100 пацієнтів, у резерві є 90 ліжок. Оснастили реанімацію сучасною дихальною апаратурою. Перш за все, спрогнозували, що будуть проблеми з киснем, і в ті часи винайшли можливість запобігти катастрофам.
Підписали вдалі договори на постачання кисню, встановили унікальну для такого типу закладів кисневу станцію на 23 тонни різкого кисню, що при пікових навантаженнях дозволяло нам триматися протягом 4-5 дні. А були такі доби, коли витрачалося 4,5 тонни кисню. От уявіть, чим би мали дихати пацієнти, якби не було цієї станції? Це була б катастрофа.
На базі госпіталю швидко розгорнули сучасну лабораторію, оновили рентгенівське обладнання, встановили новий комп’ютерний томограф, дихальну апаратура, монітори стеження, зробили склад медикаментів, засобів захисту. Зараз це вже забезпечується автоматичному рівні, без жодних нарад.
Підписані пакети дозволили нам заробляти кошти. За них ми виплачували преміальні до 300%, не жалкували грошей, бо люди працювали у пеклі.
Маємо зараз 16 команд лікарів. На місці є гематологи, ендокринологи кардіологи. Тих, кого не вистачали, оперативно доправляємо.
Але змінилася у 2021-му система фінансування. Гроші надходять на кількість пролікованих пацієнтів. Це змушує оперативно працювати.
Ми позиціонуємо себе госпіталем для найскладніших хворих зі ковідом в області. Усі хворі з імунодефіцитом, з онкопаталогіями, з гематологічними захворюваннями, інсультами – наші. Тому на базі корпусу зробили дві операційні, де ковідних пацієнтів оперуємо. Було минулоріч до 40-ка оперативних втручань ( це і позаматкові вагітності, кишкові кровотечі, переломи, політравми гематоми).
За час існування уже пролікували понад 5 тисяч пацієнтів. Не тільки з Волині. А ще ми найбільше пролікували медпрацівників із усіх лікарняних закладів.
Найскладніше було на початку, бо вчилися. І нерідко – на помилках. Налаштовували, звикали до засобів індивідуального захисту. Хоча і штам «Дельта» був складним. Втратили багато людей. «Омікрон» дає вже зовсім інші витрати кисню, менші терміни перебування пацієнтів, випадки переважно легші.
А щодо щеплень, то вони потрібні однозначно. Я сам отримав їх у першу хвилю, і вже зробив бустерну дозу. Доведено світовою практико, що це прогресивний метод запинки пандемії.
Щоб переконати тих, хто сумнівається, скажу таке зараз у нас хворіють щеплені пацієнти. У госпіталі зі ста пацієнтів майже 30 – з двома дозами. Але – жоден щеплений пацієнт у нас не помер, жоден не потрапляв у реанімацію. Одиниці з них потребували високі потоки кисню. Це хіба не один із головних індикаторів того, що щеплюватися треба.
Що стосується медперсоналу, то колектив лікарні, як і населення України , ділився на за і проти. Нам довелося це долати. Чітко прослідковувалося те, що лікарі як фахівці, які розбираються у процесі дії вакцини, після першого етапу дали показник у 83% відсотки щеплених. Зараз – майже сто (бо ж виняток – ті, хто перехворів, і ті, хто має проти покази).
З медсестрами на початках було складніше – 53% щепилися одразу. Далі агітували, привозили бригади щеплення і підтягнули майже до 100%.
А найважче було з молодшим медперсоналом. Як тільки вони свої відмови не аргументували… Але – маємо значний термін вакцинації. То фактично вже доводимо показник до 100%. Ми ж є у переліку тих, кого треба відсторонювати від роботи, якщо немає щеплення. То наразі цей метод не довелося застосовувати. Усі, хто підлягав відстороненню, вже отримали по першій дозі.
* * *
Важливо – зробили з нуля ПЛР-лабораторію. Виконуються аналізи, вноситься інформацію у «Дію», все захищене QR-кодами. Це дозволило оперативно, без кількаденного очікування, робити тестування сьогодні на сьогодні. Працює лабораторія у декілька змін. Закриває потреби ПЛР-тестами госпіталю, дозволяє швидко вираховувати, чи заразилися ті працівники, які були в контакті, тобто локалізувати нові спалахи.
Ми ще у процесі дооснащення. На її базі будемо проводити певні види досліджень, що стосуються трансплантації, а не возити кров до столиці.
* * *
Не забуваємо про енергозбереження. Провели сервіс котелень. Можемо обирати, чим опалювати. Оновили повністю автопарк, що дозволило нам у 2021-му вполовину скоротити витрати пального.
Відмовилися від аутсорсингу харчування пацієнтів. Є дослідження (в Україні), що задоволеність пацієнта процесом лікування на 50% залежить від харчування. І ми переформатували харчоблок, опрацювали «Меню одного дня». Тобто, коли у нас в середньому лежать пацієнти 7 днів, то кожен день тижня – інші страви. Такий підхід також дозволяє чітко прорахувати потребу у продуктах і грошах.
Собівартість одного дня харчування одного пацієнта становить для нас приблизно 35 гривень. Вивчали пропозиції на ринку. То якщо навіть взяти найдешевші послуги, зекономили на рік – понад 6, 5 мільйона.
Таким же чином переформатували роботу пральні. Купили сучасні машини, створили комфортні умови перебування працівників. Перемо 300-350 кг щодня. І якби давали на аутсорсинг – платили б 20-25 гривень за кг. А так маємо собівартість кілограма прання (до подачі сухого на відділення) – до 12 гривень. Це вже 2 мільйони економії за рік.
І таками речам займаємося постйно. Прораховуємо, робимо все економічно доцільно, в пошуках нових тенденцій все робити збалансовано у плані «ціна – якість». Бо все розвивається і медицина, і сфера обслуговування навколо неї.
* * *
А ще важлива наука. Маємо співпрацю з медичним факультетом Волинського національного університету. Ми паралельно плануємо і вже бачимо, де розвивати навчальні класи, де створити доступні для студентів операційні. Адже і так готуємо щороку до 100 інтернів на базі обласної. І оснащення сучасне маємо, і викладацький потенціал.
З працюючих зараз у штаті обласної 8 – заслужених лікарів України, один заслужений працівник охорони здоров’я, чотири доктори медичних наук, 12 кандидатів медичних наук. Їхня участь у медичних заходах в Україні та за кордоном популяризує нашу галузь охорони здоров’я й обласну лікарню зокрема. А це закладає основи медичного туризму, за яким теж – можливість заробляти гроші.
За зароблені кошти від Національної служби здоров’я України маємо можливість оплачувати різні навчальні курси і нашим фахівцям, а це – чималі гроші. Тож частково зламали тенденцію, що підвищення кваліфікації – то тільки їхній клопіт. Наприклад, навчання фахівців, які проводитимуть трансплантацію, частково проводили за наші кошти. Працівники відділення екстреної медичної допомоги вчилися за кошти меценатів.
Але є проблема не у нестачі коштів. А в тому, що послугу ми можемо закупити лише через систему, коли хтось виставить її на аукціон. Однак охочих працювати через «ProZorro» не так багато. На превеликий жаль, не так багато хороших навчально-тренувальних центрів наразі навчилися продавати на аукціонах свої послуги. Їм вигідніше мати роботу напряму з клієнтами. Тут ще треба працювати.
Так само і ми – можемо підписувати праці договори на надання наших послуг на суму до 50 тис грн. Якщо більше – мусимо продавати послугу через аукціон. Над цим працюємо і вчимося.
Сервіс є пріоритетом. То від першої зустріч на реєстратурі до вручення виписки. На тому шляху пацієнт спілкується з величезною кількістю медперсоналу. І їхні привітність та уміння це робити – то мистецтво і велика наука. Медпослуга – одна із найскладніших у плані надання, бо наш клієнт – хвора людина. Маємо вчитися цілим колективом сервісу, адже проблеми бачимо та визнаємо. З’являться гроші – будемо рухатися у цьому напрямку.
* * *
Найближчі плани великі я озвучив. Але і реформа, і виклики часу їх оновлюють. Наприклад, опрацювали концепцію схожого проєкту, який реалізували зі Світовим банком, і з нейрохірургії. Є напрацювання, які подали на розгляд. Сподіваємося на позитивне рішення. Паралельно приймаємо активну участь у залучення грантів.
На ринку медичних послуг залишаться сильні гравці. ВОКЛ мусить бути серед них! Маю сильних фахових однодумців. Для мене пріоритетом було і є створення такого колективу, такої команди. Впевнений, що все вийде. І купуватимемо обладнання, і зарплати будуть достойні, й умови праці.
Текст Ольга Булковська
Фото – Юлія Коцюба та з особистого архіву Олександра Дударя
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
