І чи зуміє він використати в подальшому свій талант перемовника.
Ігор Бакай, екс-голова Державного управління справами України і перший керівник НАК «Нафтогаз України», нещодавно став фігурантом російської кримінальної хроніки. Також з'ясувалося, що московський суд визнав його банкрутом. Але у бізнесмена ще є можливість врегулювати свої фінансові проблеми. Mind відновив історію боргу Бакая і дізнався, яку роль в цій історії зіграли антиросійські санкції.
Майбутні новорічні свята Ігор Бакай зустріне під домашнім арештом у своєму будинку в підмосковному селищі Горки-2. Такий запобіжний захід йому визначив минулого тижня, 15 листопада, Таганський суд Москви. Термін домашнього арешту – до 12 січня 2018 року.
Це рішення можна вважати своєрідним подарунком Бакаю до дня народження: 17 листопада, через два дні після ухвалення, бізнесменові виповнилося 54 роки. А домашній арешт – порівняно менш жорсткий запобіжний захід, ніж перебування в слідчому ізоляторі, куди бізнесмен потрапив наприкінці жовтня з ініціативи прокурорських слідчих у справі про шахрайство в особливо великому розмірі.
За що арештували Бакая? Приводом для його кримінального переслідування стали вчасно не виплачені борги. Йдеться про суму у 630 млн руб., або близько $12 млн. «Встановлено, що засновник комерційної організації уклав від її імені договір позики з гірничо-металургійним холдингом на суму понад 630 млн руб., відповідно до якого на рахунок позичальника були переведені кошти. Однак зобов'язання з погашення позики виконані не були, а грошовими коштами підозрюваний розпорядився на власний розсуд», – пояснила Ірина Волк, офіційний представник МВС РФ.
Ймовірний потерпілий – російський мільярдер Алішер Усманов, засновник USM Holdings. У списку найбагатших бізнесменів Росії 2017-го року за версією Forbes він посів п'яте місце з $15,2 млрд статків. Компанія Усманова Metalloinvest Limited фігурує в матеріалах справи про банкрутство Бакая, вміщених у картотеці арбітражних справ Росії «Електронне правосуддя».
Яка історія боргу? Спочатку Бакай до нього не був безпосередньо причетний. У судових матеріалах йдеться, що в кінці грудня 2014 року Metalloinvest Limited і ТОВ «Індустріальна група «Русскій Мєдвєдь» (засновник – Аскер Солдатов) уклали договір позики на $12 млн під 10% з терміном виплати 26 червня 2015 року. Через два місяці замість Metalloinvest Limited у цій угоді з'явилася кіпрська компанія Metalloinvest Holding Ltd., яка в квітні 2016 року передала право вимоги боргу іншій кіпрській структурі – Rodсroft Ltd.
І тільки через три місяці – 20 липня 2016 року – Ігор Бакай підписав договір поручительства за позикою, згідно з яким повинен відповідати перед Rodсroft Ltd. за всіма зобов'язаннями «Індустріальної групи «Русскій Мєдвєдь» (зараз перебуває у стадії реорганізації). Очевидно, він як поручитель не погасив $12 млн і відсотки, що й стало приводом для подальших судових розглядів.
Але факт шахрайства, в якому МВС звинувачує Бакая, бізнесмен заперечує. Він має намір продовжити розбиратися з претензіями кредиторів, у списку яких фігурує кілька компаній, і доводити свою кредитоспроможність у ході подальших судових слухань (найближче з них заплановано на 5 грудня).
Фінансові проблеми у Бакая загострилися на початку 2017 року. 7 лютого суд ввів процедуру банкрутства – почав реструктуризацію його боргів. Після цього рішення Бакай разом із фінансовим керуючим мав узгодити у кредиторів план реструктуризації, але цю умову було порушено. Тому на засіданні 27 вересня суд схвалив продаж його майна, який повинен завершитися до 14 березня 2018 року, а вже наступного дня в суді мають бути заслухані його результати.
Також рішенням суду від 27 вересня Бакай був визнаний банкрутом як цивільна особа. Цей статус передбачає деякі обмеження. Зокрема, йому заборонено вільно укладати майнові угоди, розпоряджатися своїми банківськими рахунками і виїжджати за кордон, якщо таку заборону винесе суд. Домашній арешт, під який він був відправлений минулого тижня, передбачає таку умову.
А з чого Бакай починав? Уміння домовлятися з людьми зіграло важливу роль в організації газового бізнесу Ігоря Бакая в 1990-ті. У той час він створив корпорацію «Республіка» і перший розробив бартерну схему для покриття боргів України по газовим поставкам перед Туркменістаном. Щоб її реалізувати, він домігся особистої зустрічі з президентом України Леонідом Кравчуком. Допомогла Бакаю і та обставина, що його батько і Кравчук були родом з одного села, тому глава держави погодився вислухати маловідомого тоді бізнесмена.
Але вирішальним фактором стала наполегливість, з якою Бакай погоджував умови міждержавної угоди за участю держкомпаній «Укрресурси» і «Туркменгаз». На той момент вона була вигідна обом сторонам: і Україні, у якої був дефіцит фінансових ресурсів для розрахунків з газового імпорту, і Туркменістану, який відчував брак товарів широкого вжитку і аграрної продукції на внутрішньому ринку.
Коли бартерна історія з погашенням боргів завершилася, Бакай через кілька років зосередився на закупівлі російського газу у «Газпрому». А місце «Республіки» в поставках туркменського газу для України зайняла компанія «Ітера» російського бізнесмена Ігоря Макарова.
Саме Ігорю Бакаю в 1998 році президент України Леонід Кучма доручив перетворення державного акціонерного товариства «Укргазпром», що залишилося після розпаду Радянського Союзу, в НАК «Нафтогаз України», який планувався як аналог російського «Газпрому». Бакай першим очолив держхолдинг і залишався на цій посаді до квітня 2000 року, після чого перейшов на роботу в парламент. У 2003 році він став керівником Державного управління справами України – структури, яка забезпечує діяльність президента України, Верховної Ради, уряду, а також керує діяльністю десятків держпідприємств і організацій.
І як він перетворився із можновладця на персону нон-грата? У фіналі президентської кампанії 2004 року, яка закінчилася Помаранчевою революцією, Бакай переїхав до Москви і отримав російське громадянство. Після цього українські правоохоронці звинувачували його в незаконному відчуженні державного майна і розтраті коштів. До 2010 року він значився у розшуку «Інтерполу», потім українські суди його виправдали.
Але відгомони минулих діянь в Україні переслідують Ігоря Бакая досі. З 2014 року прокуратура Київської області намагається відібрати у нього три гектари землі на березі Канівського водосховища в районі села Циблі, щоб повернути їх у держвласність. Також його ім'я час від часу спливає в обговоренні сумнівних бізнес-схем «Нафтогазу», який Кабмін і після Революції гідності безуспішно намагається перетворити з монополії на ефективну компанію, здатну розвиватися в конкурентних ринкових умовах і стабільно генерувати прибуток.
Кому і скільки наразі заборгував Ігор Бакай? Загальний борг Бакая перед кредиторами – близько 1,5 млрд руб ($25 млн), з них у кримінальній справі фігурують менше половини. Крім офшору Rodсroft Ltd., про претензії бізнесменові заявили кіпрський банк RCB, російські банки «Примор'я» і «Связь-банк», автомобільний ломбард «Національний кредит».
Представник однієї з провідних нафтогазових компаній на українському ринку, який побажав залишитися неназваним, у розмові з Mind звернув увагу, що $25 млн – це порівняно незначна сума боргу для бізнесмена рівня Бакая, який після переїзду в Росію у 2005 році досить успішно розвивав там свої проекти. Підтвердженням цього є, зокрема, його нерухомість в одному з престижних підмосковних селищ. А $25 млн – таким може бути бюджет одного проекту в енергетиці.
Чому про ці борги раптом усі згадали? Співрозмовник Mind припустив, що рішучість кредиторів Бакая викликана негативною ситуацією в російській економіці, яка продовжує погіршуватися після введення антиросійських санкцій. «Але говорити про остаточне банкрутство Бакая і списувати його з рахунків я б не став. У бізнесмена гроші можуть перебувати в інших проектах, з яких їх складно швидко витягти. Крім того, Бакай відомий дивовижною здатністю домовлятися, яка завжди допомагала йому врегулювати найскладніші ситуації», – зазначив він.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
