У Луцьку триває процес дерусифікації. У його рамках перейменують низку вулиць.
Чому дерусифікацію не почали до повномасштабної війни та чи доречна в Луцьку вулиця Діда Панаса Луцький міський голова Ігор Поліщук розповів «Еспресо».
Нагадаємо, у Луцьку вулицю Ковпака планують перейменувати на Сумську, Старова на Пластову, Ціалковського на Мрії, Черняховського на Гімназійну. Тепер черга за сесією міської ради, яка й має ухвалити рішення. Крім того, на громадське обговорення винесуть десять іменних назв вулиць, які пропонують до перейменування: Ізмайлова на Василя Барвінського, Кольцова на Павла Скоропадського, Короленка на Олександра Валенти, Курчатова на Анатолія Дублянського, Лєскова на Діда Панаса, Лобачевського на Юзефа Лободовського, Менделєєва на Надії Горлицької, Чайковського на Валентина Мороза, Чернишевського на Гетьмана Виговського, Шишкіна на Марії Приймаченко.
Читайте також: У Луцьку визначилися з новими назвами для кількох вулиць
На запитання про ставлення до появи в Луцьку вулиці Діда Панаса Поліщук відповів так:
«Негативно. Я вважаю, що в нас є національні герої, які більше заслуговують на те, щоб вулиці міста були названі їхніми іменами. Але загалом до процесу дерусифікації ставлюся, звісно, позитивно. У нас цей процес триває. Можливо, не так швидко, як в інших містах. Чому? Бо є досвід Івано-Франківська, який фактично всі вулиці за одну сесію перейменував на вулиці міст, які постраждали від обстрілів», – розповідає Поліщук.
Читайте також: У Луцьку на комісію з перейменування вулиць не прийшла частина депутатів
Також він наголосив, що в Луцьку обрали інший шлях. «Досліджуємо історію до тієї чи іншої вулиці, дуже часто повертаємось до історичних назв і підходимо більш виважено, з повагою до історії і з повагою до майбутнього нашого міста, залучаємо експертне середовище. У нас є відділ охорони культурної спадщини. Керівник цього відділу Олександр Котис – один із найпрофесійніших краєзнавців в нашому місті, оприємось і на його досвід. Цей процес відбувається планово, поступово і з повагою до історії нашого міста», – зауважив мер.
Читайте також: У Луцьку хочуть перейменувати вулицю на честь загиблого військового
Щодо дерусифікації до початку повномасштабного вторгнення, то Поліщук відповів так: «Очевидно, що можна було. Однак до повномасштабного вторгнення це питання не було настільки актуальним, як зараз».
ДОВІДКА: Петро Вескляров, він же – Дід Панас, народився на Черкащині. Єврей. Пінхас Вескляр. З дитинства грав у драмгуртку. Батько був шевцем. До війни трохи грав у черкаському театрі. А згодом втрапив у полон, де змінив ім’я та прізвище і став Петром Вескляровим. Коли втік із табору для полонених, жив і працював в окупованому Києві на залізниці.
А як Київ звільнили, поїхав на Волинь. У 39-му році до Луцька перенесли пересувний театр із Миргорода. Із 1946 до 1959 Вескляров працював у волинському театрі. І після численних ролей у кіно став згодом легендарним Дідом Панасом. Ведучим «Вечірньої казки». Завше у вишиванці. Тим самим Дідом Панасом, який дав життя фразі «отака-то х*ня малята», котру нібито промовляв після ефіру. Хоч жодного відео, яке б підтверджувало цю легенду, нема.
Дід Панас любив приїздити в Луцьк. Завше заходив «на малу сцену» (так театрали називають сцену в ляльковому), ставав на коліна і цілував підлогу. Цю історію вже чули сотні лучан. Улюблений луцький спогад про Петра Весклярова.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
