Алла – мама двох хлопчиків, які захоплюються її відвагою та героїзмом. У 104 бригаді її знають за позивним «Актриса» – за легкість у спілкуванні та відкритість.
Захисниця розповіла про свій шлях до війська, виклики, які довелося подолати, і мрії про майбутнє.
Про перші кроки у військовій службі
"Я прийшла до тероборони ще до початку повномасштабного вторгнення. Це було в місті Костопіль. На той час мені здавалося, що це буде звичайна робота в кабінетах, з паперами. Але все склалося інакше, і я зрозуміла: це мій шлях. Спочатку було важко – не знала, як поводитися, що робити. Але відкритість до людей допомогла мені швидко знайти себе".
Про родину, яка підтримує навіть на відстані
"Я маю двох хлопчиків – Святослава і Любомира. Їм 10 і 9 років. Коли я тільки починала, їм було важко зрозуміти, чому мене немає вдома. Але вони підтримують мене, як можуть. Щодня телефонують: 'Мама, як ти? Чи ти поїла? Чи тепло вдягнута?' Вони кажуть, що люблять, і ці слова – найсильніша мотивація для мене."
Як змінилися плани на майбутнє
"Я завжди думала, що це тимчасово, що після контракту повернуся до цивільного життя. Але минуло три роки, і я зрозуміла, що армія стала частиною мене. Це не просто робота – це місце, де я реалізую себе, де є можливість зростати та допомагати іншим. Думаю, навіть після війни я залишуся у військовій сфері."
Про бойовий досвід та виклики на передовій
"Я була в Торецьку, на Запоріжжі, Харківщині. Завжди залишалася зі своїм підрозділом, де могла підтримувати побратимів: іноді як психолог, іноді просто як співрозмовник. Ми пережили багато, але це загартовує і робить сильнішими. Я впевнена, що внесла свій внесок у нашу майбутню перемогу."
Жінки у війську – виклики та місія
"Нам, жінкам, в армії буває складно. Часто стикаєшся з нерозумінням: 'Що вона тут робить? Чим може бути корисна?' Але за три роки я зрозуміла одну важливу річ – не потрібно нікому нічого доводити. Просто виконуй свої обов’язки так само якісно, як це роблять чоловіки. Ми вносимо в армію щось більше: людяність, тепло і підтримку, які дуже важливі у складні часи."
Про мрії після війни
"Коли все закінчиться, мрію хоча б місяць-два відпочити. Але я знаю, що залишуся в армії. Це вже не просто робота – це частина мого життя. Сподіваюся, що цей вибір допоможе побудувати кращу країну для моїх дітей і всіх нас."
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
