Сержант Юрій Палій на псевдо «Кондор» загинув 9 липня 2023 року у бою з окупантами біля села Берестове, що на Бахмутському напрямку Донеччини. Воїну було 36 років.
Спогади про захисника опублікувала платформа «Меморіал героїв».
Юрій народився у селищі Ратне на Волині. Закінчив місцеву школу-гімназію №2. Із дитинства займався у спортшколі дзюдо та легкою атлетикою. Брав участь у численних спортивних змаганнях місцевого та регіонального рівнів. Зі шкільних років захоплювався історією, поглиблено її вивчав. У 2009 році закінчив філософський факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. За освітою був культурологом. Професійно займався військовою історією, сформував ґрунтовну домашню бібліотеку. Мав багато книг, присвячених розвідкам світу.
Після закінчення університету чоловік присвятив життя службі. У складі ВМС України на кораблі «Гетьман Сагайдачний» брав участь у спецоперації НАТО зі знешкодження піратів у Середземному морі.
Із перших днів АТО долучився до лав Волинського добровольчого прикордонного загону, який поспішав на допомогу Луганському. Брав участь в обороні Рубіжного, у боях за Мар'їнку.
З 2019 року воював у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» ЗСУ. Служив у 8-му окремому батальйоні. Пройшов шлях від солдата до командира взводу. Під час повномасштабної війни обороняв Київ, визволяв Київщину та Сумщину, воював за Донеччину.
За час служби Юрія відзначили низкою нагород, серед яких: медаллю «Ветеран АТО», відзнакою Президента «За участь в антитерористичній операції», медаллю учасника АТО з нагоди 25-річчя ЗСУ та нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня. Посмертно ж відзначили орденом «За мужність» III ступеня.
«Юрко був дуже спокійної вдачі. Врівноважений, маломовний, начитаний, сумлінний. А ще він був підкреслено акуратний: аж так, що здавалося, в нього ніколи нічого не ламалося, не губилося, не кришилося. Тримав слово і був пунктуальний. Водночас Юрко мав розвинуте почуття гумору, був емоційно теплою і товариською людиною.
Юрко дуже любив свою родину та Батьківщину. І люто ненавидів російську армію. Його слова «Все буде добре» оплачені життями багатьох людей і І незагоєною раною в нашій родині. Дай Боже, щоб слова нашого Юрка якнайскоріше стали реальністю», – поділилася рідна сестра Оксана.
Поховали героя у рідному селищі.
Вдома на нього чекали мама та сестра.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
