Артем родом з Бердичева, що на Житомирщині. У цивільному житті чоловік працював експедитором і супроводжував вантаж до місця призначення. Нині чоловік допомагає доставляти «пекельні подарунки» окупантам, адже проходить службу на посаді номера обслуги САУ 2С22 «Богдана» артилерійського дивізіону 100 омбр.
Його історію написали на сторінці бригади.
Наш розрахунок – це маленька родина, в якій кожен розуміє один одного з півслова, а іноді, і з жесту, – розповідає Артем.
За словами Артема, запорукою успішного виконання завдань є злагодженість та довіра.
Я у своїх пацанах впевнений на сто відсотків. З такими людьми ми точно переможемо, – з гордістю заявляє Артем.
На запитання про те, якою бачить Перемогу, військовослужбовець відповів: «Вийти на кордони України 1991 року», – і з посмішкою додав: «Можна і трохи далі».
З Перемогою на Артема чекає велика родина: мама Тетяна Генріхівна, сестра та брати. А ще – кохана дружина Олена, із якою Артем побрався, вже перебуваючи у війську.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
