Військовий психолог — це не про кабінети та тишу. Це — про передову, втрати, біль, розмову на рівних і боротьбу за внутрішню цілісність. Саме так свою місію описує молодший лейтенант Олег Войт — воїн, який вирішив підтримувати побратимів уже як фахівець з психології.
Його історію розповідає Командування Повітряних Сил ЗСУ.
"До того, як вдягнути "психологічний мундир", я сам пройшов фронт. Брав участь у звільнення Харківщини, обороні Бахмута, бачив, як за лічені хвилини змінюється людина, як війна стирає межу між учора і сьогодні. І саме цей досвід підштовхнув мене допомагати іншим — не лише словами, а знанням, розумінням, присутністю", — каже він.
За словами Олега, психолог у війську — це частина бойового механізму, що відповідає за найважливіше: стійкість духу, згуртованість підрозділу, здатність боротись — не лише з ворогом, а й із внутрішніми демонами.
"Наше завдання — не дати людині "зламатися", підтримати, витягти з пітьми, в якій вона може опинитися після втрати побратима…
Ми працюємо з тим, що невидиме: хронічним стресом, почуттям провини, втратою сну, апатією чи, навпаки, агресією. І дуже часто — з ПТСР, який накриває вже після повернення з передової. Тут важлива саме своєчасна допомога. В армії діє правило: "краще попередити, ніж лікувати". І психолог, який поруч, може врятувати не одне життя — навіть без зброї", — наголошує він.
Після повномасштабного вторгнення, за словами Олега, ставлення до психологів докорінно змінилось:
"Якщо раніше до нас ставились насторожено — мовляв, "психологія — то для цивільних", — то зараз розуміють: підтримка фахівця може бути таким самим ресурсом, як бронежилет. Особливо якщо цей фахівець не теоретик, а "свій", з бойовим досвідом".
Олег Войт підкреслює, що найсильніша зброя психолога — це довіра.
"Ми використовуємо різні інструменти: від дихальних технік і тілесно-орієнтованих вправ до когнітивно-поведінкових підходів, групової роботи, навчання командирів розпізнавати ознаки виснаження. Але найпотужніша зброя — це довіра. І розмова "на рівних". Бо солдат не відкриється тому, хто не пройшов його шлях", – додає він.
Попри нестачу фахівців із бойовим досвідом, психологи ЗСУ щодня працюють, підтримують, рятують.
"Ми є. Ми тримаємось. І поки в строю є ті, хто не боїться говорити про емоції — Україна має шанс не лише на Перемогу, а й на здорове майбутнє для кожного воїна", — впевнений Войт.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
