«Мене вбили на Азовсталі», – звільнений з полону гвардієць Артем Дубина

«Мене вбили на Азовсталі», – звільнений з полону гвардієць Артем Дубина

Минулого року Артем Дубина був звільнений із полону. Весь цей час чоловік проходить лікування і реабілітацію. Про те, як це відбувається і що згадує з найпекельніших моментів боїв за Маріуполь, Артем пише на своїх сторінках у соцмережах.

Цього разу він описав події, які зупинили життя і змінили його назавжди 3 роки тому. Їх оприлюднили на сторінці Східне оперативно-територіальне об'єднання Національної гвардії України. 

«В цей день, три роки тому, мене вбили на Азовсталі. Снайперська куля влучила в голову та шию, і я помер…

18 квітня 2022 року на Азовсталі я був в групі швидкого реагування, і ми мали підсилити сусідню позицію. На нас постійно скидали ВОГи з мавіка та обстрілював ворожий снайпер.

Снайпер поранив одного з побратимів в живіт, і його евакуювали в безпечне місце. Дехто отримав поранення від мавіків. На позиції ми залишились вдвох, і під час чергового пересування ворожий снайпер влучив в мене. Куля влучила в голову та шию.

На штаб передали по рації, що я — 200-й. Однак я залишився живим. Витягнути мене не було можливості, бо ця зона прострілювалася снайпером. Побратими запросили димовий заслон, і після того, як мінометники накидали димових мін, мене змогли евакуювати та надати першу допомогу.

На «Залізяці», коли мене туди доставили, медики дуже здивувалися, що я ще живий, і надали мені всю допомогу, яку тільки можна було надати в тих умовах. В той час вже не було можливості переливати кров, тому мій організм мав сам відновити всю втрачену кров.

Я три дні перебував в комі і не приходив до тями. 21 квітня я відкрив очі. Я втратив памʼять і не міг згадати, хто я, де знаходжусь. Я побачив довкола себе сотні поранених та медиків, які надавали їм допомогу.

Однією з перших я побачив Наву, яка теж була поранена та пережила знищення першого «Бастіону». Я її згадав.

Потім були обстріли та руйнування «Залізяки», переїзд на новий «Бастіон», потім — майже 2,5 роки полону і нарешті повернення на Велику Землю.

Тут вже почалось нове життя: одружився зі своєю коханою, зустрічав друзів — старих і нових, спогади тих подій, які відбувались в Маріуполі, та тих героїв, які віддали своє життя там…

Попереду у нас ще довга боротьба — за наше майбутнє в нашій Україні та розвиток країни після Перемоги».


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина Повернувся з-за кордону, щоб захистити рідну країну
Наступна новина Його вбила ворожа куля. Історія Героя з позивним «Хмель»
Останні новини
Схожі новини

Публікації відсутні