21 грудня 2021 року Павло демобілізувався з лав ЗСУ після проходження строкової служби в зенітно-ракетних військах у Дніпрі. А за якихось два місяці почалося повномасштабне вторгнення – 21-річний чоловік не вагаючись став на захист Батьківщини.
Про це пишуть на сторінці 100 ОМБр.
За псевдо Павло обрав собі назву найбільшого і навідомішого із Шацьких озер – Світязя, на березі якого власне і виріс.
Нині сержант «Світязь» – командир відділення у 3 мотопіхотному взводі 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону 100 ОМБр.
Комвідділення – найменша командирська посада у війську. Але переоцінити її значення просто неможливо. Адже йдеться про людину, яка під час виконання бойових завдань постійно перебуває з бійцями та керує їхніми діями подаючи власний приклад.
Відділення – це наша маленька фронтова родина. Коли у бійця є впевненість, що побратими не підведуть навіть у найкритичнішій ситуації – то і того клятого ворога бити стає набагато легше, – усміхаючись каже Павло.
Попри зовсім молодий вік «Світязь» має просто колосальний бойовий досвід: оборона Бахмута, бої на Куп’янському напрямку та у Серебрянському лісі, пекло Покровського напрямку і битва за Торецьк...
За виявлені мужність та героїзм Павло відзначений багатьма нагородами. Серед них – відзнака командира 100 ОМБр «За оборону рідного краю», медалі «Залізний хрест», «За оборону міста Бахмута», а також відзнака командира ОТУ «Лиман» «Знак доблесті».
Найбільшою мрією «Світязя» є, звісно, наша Перемога:
Повернуся у рідне село, міцно-міцно обійму свою маму Надію Михайлівну, а потім відразу гайну на Світязь – вскочу у човен і рибалитиму досхочу!
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
