Євгенія Прокопенко — мати двох доньок і волонтерка з 2014 року. Після широкомасштабного вторгнення вирішила мобілізуватися до Збройних сил України.
Історію захисниці опублікував Генштаб ЗСУ.
“Я сама виховувала двох дітей... До вторгнення у мене була мережа автомийок, але я продала її. Чесно кажучи, мені було неприємно обслуговувати людей, які ховаються від армії”, — згадує Євгенія.
Як відому волонтерку, її у 2022 році спершу запрошували займатися розшуком зниклих безвісти. “Але я зрозуміла, що морально зараз це не витягну. Я емпат, я жінка. А тут потрібно спілкуватися з сім’ями та побратимами зниклих військових”.
Проте, коли Євгенія відмовилась, у неї, як вона каже, виникло страшне почуття провини, й навіть попри волонтерську діяльність “Я дуже страждала з того приводу, що роблю надто мало”. І, привізши навесні 2023 року чергову партію допомоги з Румунії в Білу Церкву, вирішила приєднатися до ЗСУ й сама.
Зараз вона в навчальному центрі на підвищенні кваліфікації.
“Я живу в палатці, нас тут шестеро дівчат. Я самотня мати, я можу щодня піти з армії — але не хочу. І всі дівчата, які йдуть в армію — вони мотивовані, бо ж у них є вибір: йти чи не йти. Усі ще й чимось паралельно займаються. Одна, наприклад, займалася тваринами до мобілізації, робить це й тут, каже: Давайте я їх повожу, стерилізую, зроблю щеплення... Які дєвочки молодці, які вони красотки!” – розповідає Євгенія.
“У нас у 2023 був начштаба, старий кадровик, — сміється Євгенія, — який спершу казав, що взагалі проти жінок в армії. А потім радикально змінив свою позицію. Коли переводився, вже запрошував мене слідом за собою”.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
