Прикордонник на псевдо «Єврей» – командир відділення аеророзвідки прикордонної комендатури швидкого реагування «Шквал» Львівського загону. Хлопцю 23 роки, він родом з Дніпропетровщини.
Історію військовослужбовця написали на сайті Держприкордонслужби України.
«В окопі більше переживаєш не за своє життя, а за життя свого колеги», - прикордонник на псевдо Єврей
Чоловік закінчив технікум, отримав професію електрослюсара підземного, працював на шахті. На військовій службі вже п’ятий рік. Проходив службу в Ізмаїльському та Чопському загонах, зараз у Львівському. Серед захоплень – коли є час, полюбляє рибалити.
Цього літа виконував завдання на Вовчанському напрямку. Це не перша його ротація в зону бойових дій. Минулого року Єврей був в Бахмуті.
З кожним днем війна змінюється, як не крути. Минулого року fpv-дрони використовували, але не так як зараз, коли на одну людину може прилетіти три такі дрони, – каже «Єврей».
На Вовчанському напрямку прикордонник тримав позиції, допомагав з розвідкою, брав участь у штурмах ворожих позицій.
Запам’ятався момент саме початку ворожого наступу на Вовчанському напрямку. Безпосередньо з позицій я бачив дуже багато наступів окупантів, а от коли спостерігаєш за ними зверху за допомогою БпЛА, це сприймається зовсім інакше. Для мене було дуже дико дивитися, коли військові рф йдуть просто натовпом, навіть не по посадці, а з боку неї. По першому відпрацював кулемет, інші його просто переступають і йдуть далі. Це просто йшла орда, – ділиться враженнями прикордонник.
Прикордонник переконаний, що на війні не обов’язково бути спортсменом, головне – підготовка та налаштування на позитив. Від цього дуже багато чого залежить.
Це не перші дні війни. У людей якась база вже є. Приїжджають наші інструктори, закордонні. Крім наших навчальних центрів, мої хлопці їздили навчатися у Польщу, Велику Британію. Усьому можна навчитися, головне щоб була налаштованість. В необхідний момент, коли потрібно приймати рішення, згадувати те, чому тебе вчили, на підсвідомості ти зробиш те, що від тебе вимагається, те, що потрібно, – говорить боєць.
«Єврей» говорить, що війна людей не змінює, а розкриває усі її найкращі та найгірші сторони і риси.
В окопі ти більше переживаєш не за своє життя, а за життя свого колеги, бо він тебе буде прикривати. Ти розумієш, якщо в тебе щось прилетить – ти сам, а допомагати тобі доведеться йому. От ти за нього і тримаєшся, – зауважує прикордонник.
Я був на позиції на «нулі» прямо за 30 метрів від росіян, вони йшли у наступ. Коли ми виїжджали звідти у мене можна сказати істерика була. Ми вже сіли в машини, ми в же в умовній безпеці, ми їдемо, але саме тоді на мене наринули емоції. В думках переварювалося те, що ми пережили, як ми взагалі звідти вийшли. Дуже запам’ятав цей момент, – додає «Єврей».
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
