У цивільному житті Олексій займався виготовленням зовнішньої реклами. Та 24 лютого 2022 року – день, який кардинально змінив усе його життя.
«До останнього я в це не вірив. В день коли почалася війна я дуже пізно прийшов з роботи. І бачив своїми очима початок цієї війни. Ніхто такого не міг передбачити. Не хотілось у це вірити до останнього».
Україну військовий Олексій захищає вже четвертий рік поспіль. До лав 4 прикордонного загону потрапив одразу після мобілізації. На підготовку мали лише три дні, згадує Олексій. Бойовий вишкіл чоловік отримав вже «на полі бою»:
«Я не можу сказати, що були якісь надзвичайні відчуття. Виходили виконувати свої обов’язки. На той момент були постійні обстріли – з танків, мінометів. Але було легше у плані того, що не було такої кількості FPV дронів, які є зараз. А обстріли танкові й мінометні були повсякденні».
Ворог збільшив атаки FPV-дронами. І це найбільший ризик, тому є потреба підсилювати наше військо саме дронарями, впевнений Олексій: «Я знаю, що наші хлопці так працюють. Мої побратими теж багато хто перейшов до цього роду військ і працює з FPV чи керує «мавіками». Щоб керувати FPV, потрібна реакція, потрібно швидко орієнтуватись, тому туди набирають молодих хлопців. У мене проблеми з зором і я не зможу виконувати такі функції».
Умови на війні Олексія не лякають, адже розуміє заради кого пішов на захист – на батька вдома чекають дружина, син та донька.
Наближати перемогу, переконаний Олексій, можна тільки згуртувавшись проти ворога: «Я радив би прикордонну службу, якщо у тебе є досвід роботи по цих вакансіях, то краще вже йти у прикордонну службу на те, що ти вмієш робити та займатися своєю справою цивільною, тільки вже у військовій формі».
Детальніше історію прикордонника Олексія дивіться у відео.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
