«Я не вбивця. Я тут, щоб захищати свою сім’ю». Історія воїна «Мірона»

«Я не вбивця. Я тут, щоб захищати свою сім’ю». Історія воїна «Мірона»

Мирослав із позивним «Мірон» – звичайний українець, який став героєм сучасності. Йому 33 роки, і він родом із Дніпропетровщини. До війни його життя було таким, як у багатьох: буденні справи, мрії, турботи. Проте після повномасштабного вторгнення він не залишився осторонь. На початку літа 2023 року Мирослав добровільно став до лав Збройних Сил України, обравши шлях захисника.

Історію воїна розповіли на фейсбук-сторінці 43 ОМБр. 

Після базової військової підготовки він потрапив до 43 окремої механізованої бригади, де став навідником мінометного розрахунку. «Мірон» серйозно ставиться до свого завдання – каже, що перед початком служби пройшов додаткові навчання, щоб краще опанувати як 82-мм, так і 120-мм міномети. Останній він цінує особливо, адже той дозволяє працювати на більшій дистанції, вражаючи ворога, захищаючи побратимів і мирне населення.

«Я не вбивця. Я тут, щоб захищати свою сім’ю», – говорить він, простими словами пояснюючи свою головну мотивацію. Його серце налаштоване на оборону, а не на руйнування.

Попри складнощі служби, «Мірон» не забуває про відповідальність перед новоприбулими. Він ділиться знаннями з тими, хто лише приєднався до бригади, допомагаючи їм звикнути до фронтових реалій. Це нелегка робота, адже новачки, як і він колись, потребують підтримки й досвіду, особливо в умовах, де артилерійські обстріли ворога – це щоденна загроза.

Війна не позбавила Мирослава людяності. Він залишається меломаном і знаходить розраду в музиці. Її звуки допомагають йому заспокоїтися після важких днів, наповнених гулом мінометів і свистом снарядів. У бліндажах, які доводиться часто змінювати через ворожу артилерію, оселилася невелика киця. Вона старанно ловить мишей, які тепер, з настанням холодів, з’являються у великій кількості. Мірон із побратимами намагаються не підгодовувати її, щоб зберегти природний інстинкт хижака.

Його погляд спрямований у майбутнє. Мирослав мріє повернутися додому, до мирного життя. «Коли все закінчиться, я хочу зайнятися садівництвом», – каже він, уявляючи, як створює власний сад, місце для спокою душі й радості для очей.


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина Громада на Волині передала допомогу захисникам
Наступна новина Чотири похорони в один день: Луцьк попрощався з Героями. ФОТО
Останні новини
Схожі новини

Публікації відсутні