"Фізрук" – командир розвідувальної десантної роти 140-й окремий розвідувальний батальйон МП ВМС. Юрист за фахом, свій шлях в Збройних Силах України чоловік починав зі строкової служби в одному з підрозділів зв'язку. Після демобілізації, тривалий час працював на державній службі. Коли почалась війна з російською федерацією, брав участь в антитерористичній операції на сході України у складі 93 ОМБр «Холодний Яр». Після повернення до мирного життя займався підприємницькою діяльністю. Внаслідок підступного широкомасштабного нападу російських окупантів, не вагаючись, долучився до Сил оборони України для захисту нашої країни.
Історію воїна розповіли на фейсбук-сторінці ВМС ЗСУ.
- Після початку широкомасштабного вторгнення довго не роздумував. В принципі, вже на другий день великої війни, я взяв рюкзак і пішов воювати, - абсолютно буденно згадує воїн.
Спочатку, військовослужбовець потрапив до сухопутного підрозділу Збройних Сил України. Але, згодом, з'явилась нагода й пропозиція перевестися разом з частиною своїх людей до розвідувального батальйону морської піхоти.
- Ми майже не роздумували і швидко прийняли позитивне рішення, - посміхається морський піхотинець.
Розвідувальна десантна рота – не простий підрозділ. Завдання, які покладаються на розвідників, складні для виконання і не кожному під силу. Необхідно володіти специфічними навичками, бути у відмінній фізичній формі і постійно вчитися. Морські піхотинці-розвідники виконують шалений обсяг роботи, часто автономно, у відриві від основних сил, без прикриття і можливостей підтримки.
- Ми навчаємось і тренуємось постійно. Як тільки люди повертаються з бойових завдань, вони майже одразу приступають до тренувань. Навантаження на 100%. Інакше – не можна. Ціна питання – життя особового складу й виконання завдання, - ділиться своїми думками "Фізрук".
Керівництво таким розвідувальним підрозділом вимагає великого навантаження на командира. Його основні функції – навчити своїх підлеглих, забезпечити всім необхідним для виконання завдань, і, мабуть, найважче, підтримувати належний морально-психологічний стан особового складу в умовах постійного бойового стресу. Морські піхотинці гідно виконують поставлені перед ними бойові завдання і ніколи не відходять назад.
- На мою думку, морська піхота це якийсь фантастичний вид сил. Те, що зробили хлопці, в тих же Кринках, має піти в підручники з військової історії. Те, що я там бачив, як себе поводила там морська піхота – дуже круто. Зрозуміло, що ніхто не хотів з власного бажання йти в те пекло. Так, вони виконували наказ. Але, при цьому, ніхто задню не давав. Це було дуже мужньо, на характері, - говорить командир розвідників.
Сьогодні війна змінилась кардинально. Вона стала технологічною, дуже варіативною, з швидкими змінами в майже у всіх своїх аспектах. Це вимагає нестандартних підходів і рішень. І в виборі людей для розвідувальних підрозділів морської піхоти – також.
- Найперше – це бажання самої людини. Якщо вона готова навчатися, приділити цьому навчанню час та прикласти зусилля – майже, напевно, можу сказати, що результат буде. Я бачив абсолютно цивільних хлопців, які приходили до нас у підрозділ і, через деякий час, ставали першокласними розвідниками. Ми самі зацікавлені в тому, щоб наші бійці були найкращими. Тому й не шкодуємо зусиль для новачків. Це стосується і матеріально-технічного забезпечення, і моральної підтримки, і в першу чергу – постійного навчання й вдосконалення, – впевнений "Фізрук".
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
