Балу – водій зенітної установки у бригаді «Сталевий кордон». До війська пішов свідомо, за контрактом, ще до того, як підлягав мобілізації.
Про нього розказали на сайті Державної прикордонної служби України.
До служби Балу працював водієм-механіком, тож керувати технікою для нього – звична справа.
«Якщо захотіти, можна й на танку поїхати», — усміхається Балу.
Його головне завдання – вивести машину на позицію, дати екіпажу виконати роботу й повернути всіх назад. Возив хлопців у різні точки – і на передову, і на позиції в тилу. Бували небезпечні дороги, нічні виїзди, ситуації, що змінювались щогодини.
«Навіть одна й та сама дорога – ніколи не однакова», – каже він.
Але найважче – це не дорога. Найважче – відповідальність за життя побратимів.
«Не за техніку переживаєш, – пояснює Балу. – Переживаєш, щоб когось довезти. Бо в машині ти не один».
Загроза – постійна. Ворожі «шахеди» можуть з’явитися будь-де. І завдання таких, як Балу, – не дати їм досягти цілі.
«Все залежить від людей поруч. Якщо колектив хороший – працюється легше. А хочеться лише одного: щоб був мир. І щоб менше людей гинуло. Бо з такими сусідами, як у нас поруч, ніхто жити не хоче».
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
