У строю він самого початку повномасштабної війни росії проти України.
“Вважаю, що у мене не було вибору йти чи не йти служити. Це моя країна, в якій живуть мої рідні. Хто має їх захистити, якщо не я? – запитує десантник Максим. – Мене одразу відправили служити ва 95 бригаду ДШВ. І вже з перших днів був на фронті – вбивав ворогів».
Спочатку Максим був гранатометником, потім навідником гармати Д-30. За плечима чоловіка вже стільки боїв, що він відверто говорить, що не пригадує якийсь особливий.
“Бувало били ворога з ранку до ночі. Звісно, що пріоритетною ціллю для нас завжди була техніка окупантів, але і по піхоті багато разів стріляли, щоб втихомирити росіян і вони дали спокій нашим на нулі. Переправи, цілі колони розбирали…”, – говорить Максим.
Зараз чоловік обіймає посаду старшого техніка однієї з артилерійських батареї. Про свою роботу говорить коротко:
“Я маю зробити так, щоб все в батареї рухалося, щоб все, що треба, було доставлено на передову попри погоду, обстріли та купу “але”. Дуже важливо прорахувати всі ймовірні ситуації та бути готовими до них. В інакшому випадку підрозділ, наприклад, не отримає вчасно боєприпаси, а значить не зможе прикрити наші підрозділи, які стоять попереду”.
Десантника нагородив Головнокомандувач Збройних Сил України генерал Олександр Сирський нагрудним знаком “Хрест військова честь”.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
