Постери із соціальною рекламою, які з'явилися в столичному метро цієї зими, повідомляють, що 80% молоді починають палити з ароматизованих сигарет.
Часто перша цигарка трапляється ще у середній школі. Зазвичай, у дітей це зумовлюється бажанням здатися дорослішим, штучно підвищити свій статус в очах інших, або – увійти в певну компанію.
Також бажання спробувати сигарету може виникати через штучно сформований стереотип про те, що паління знімає стрес та допомагає врівноважити емоційний стан.
Паління – це соціальний феномен, який вирішує, до якого з неформальних кланів – курців або не курців – належиш ти.
Це феномен, навколо якого створюються окремі культури.
Як приклад – вейп-культура, мода на яку поширилася за останні кілька років.
Або культура куріння кальяну, що спричинило появу численних кальянних на будь-який смак. Кальян асоціюється із способом відпочинку, і для багатьох уже став невід’ємним елементом дозвілля. Своєрідним стрижнем, довкола якого ведеться саме спілкування.
"Скажімо, тобі призначають бізнес-зустріч у кальянній, бо знають, що ти дуже любиш курити кальян. Це має ніби розслабити та перевести бесіду в більш неформальну площину.
А ти приходиш і кажеш, що кинула. Ну або просто сьогодні не хочеш. І все, розмова уже не піде так, як мала б, все захиталося", – розповідає блогерка з Києва Надія Алексіна.
Дівчина ділиться власним досвідом відмови від куріння та алкоголю. Каже: ці шкідливі звички – не лише спосіб заповнити вільний час, але і елемент корпоративної культури, якщо розглядати питання в такій площині.
"Якщо ви працюєте в офісі, то, мабуть, помітили, що є спілкування формальне і неформальне. Все найцікавіше чомусь відбувається на "курилці", – коментує Алексіна. – Наприклад, там ти можеш розговорити шефа, увійти до нього в довіру, а потім, ніби ненароком, попросити підвищення зарплати.
Ті ж співробітники, які не виходять за межі формального спілкування, не можуть собі такого дозволити".