У Луцьк з’їхалися сотні лісівників із усіх областей України, щоб обговорити проблеми та перспективи галузі. Говорили про загрози від «псевдоекологів», неправильного розподілу повноважень, освіту, природні катаклізми та багато іншого.
Все це відбувалося 14 березня у Волинському облмуздрамтеатрі в рамках 2 етапу IV з’їзду лісівників України.
Зокрема однією із проблем галузі доповідачі з’їзду називали політизацію галузі, яка, мовляв, шкодить стратегічному розвитку.
«В останні роки відбулася явна екологізація суспільства. Всі хочуть мати чисту воду, чисте повітря, органічні продукти харчування. Всі хочуть жити в комфортних умовах. Так і має бути. Але екологія стала політичним піаром, окремі політичні партії піаряться на темі лісового господарства. Ніхто не голосує за те, щоб прийняти закон, який би поміг лісовому господарству. А от розказати про ряд негараздів, навіть тих, яких немає, бажаючих більше, ніж достатньо. Тому хотілося б, щоб політичні проблеми партії не вирішували за рахунок приниження 100-тисячної галузі лісівників України», - заявив на відкритті голова товариства лісівників України Юрій Марчук.
А ще він нарікає на активістів та «псевдоекологів», які, мовляв, невиправдано критикують роботу лісівників: «Навіть найактивніші критики хочуть бачити вдома дерев’яну підлогу, дерев’яні меблі, дерев’яні вікна, комфортне житло для своїх дітей, люблять гриби і ягоди, відпочивати на природі. Так в мене тоді питання: а чого ж ви лісівників критикуєте?».
За словами Марчука, «одне робоче місце робоче місце в лісовій галузі дає 10 робочих місць в інших галузях виробництва», тому до галузі підвищений інтерес.
Суттєву загрозу очільники галузі бачать і в кліматичних змінах. Зокрема йдеться про те, що зона степу і лісостепу може «наступати» на північ — аж до Житомира. Тому навіть зараз у галузі через економічну ситуацію та клімат багатші лісгоспи півночі країни підтримують лісгоспи на півні та Сході, де лісів менше і клімат для них не такий сприятливий. Через це вони закликають виділити більшу підтримку таким лісгоспам із держбюджету.
Виконувач обов’язків голови Держлісагентства Володимир Бондар також розповів, що для ефективного вирішення проблем галузі лісівникам потрібно зосередити повноваження, які «розкидані» між Міністерством аграрної політики, яке курує Держліагентство, Міністерством екології та природних ресурсів й іншими структурами.
«Держлісагентство на якомусь етапі втратило право законодавчої ініціативи. Всі наші ініціативи, бачення та напрацювання розбиваються об стіну нерозуміння на всіх рівнях. Які б чудові ініціативи ми з вами не готували, вони якимось чином нівелюються. Нам стверджують, що Держлісагентство зосередило всю повноту влади, але це далеко не так», - пояснив він.
Тому Бондар вважає, що лісівникам треба власне міністерство: «Я вважаю, що на цьому з’їзді нам пора чітко і конкретно поставити питання про повернення суб’єктності лісовій та переробній галузі. Якщо не ховатися за словами, ми повинні повернути Міністерство лісової та переробної політики. Коли ми будемо самі писати, визначати та відповідати за формування цієї політики, тоді можна буде звинувачувати лісівників. Але я переконаний, що тоді ми розробимо стратегічні і тактичні кроки, зможемо вивести цю частину економіки на такий рівень, який дасть можливість і сплачувати дуже серйозні податки, вирішувати соціальні проблеми, допоможе ефективніше підтримувати лісові господарства півдня і сходу, дасть відповідь на ключові питання цієї галузі».
А ще лісівники хочуть збільшити державне замовлення у спеціалізованій освіті на свої напрямки, адже не вистачає якісних спеціалістів. За словами керівника Центрального відділення Лісівничої академії наук України Петра Лакиди, деякі спеціальності взагалі прибрали із держзамовлення у вишах.
«Хочу сказати про державне замовлення (в університетах, - ред.). Щорічно лісова галузь для підготовки молодих спеціалістів отримує 220 місць. А в Україні у нас різного роду підпорядкування понад 500 підприємств. Але для підготовки юристів щороку виділяється 2400 місць. Ми повинні лобіювати це питання, щоб не пускати економічних диверсантів у лісову галузь», - вважає Лакида.
Зокрема більше не навчають спеціалістів «мисливське господарство», а меблеву та деревообробну спеціальності повернули лише «з боєм». І це реальна проблема для галузі, адже «не можна інженера-технолога зробити на базі біолога-лісівника», - пояснює вчений. Тому делегати з’їзду закликають збільшити держзамовлення на лісівників та деревообробників у вишах вдвічі та зберегти лісові коледжі.
Також на дискримінацію з боку законотворців скаржилися і мисливці. Мовляв, суспільству нав’язують стереотип, що всі мисливці — браконьєри. Така ж ситуація із мисливським господарством. В цивілізованих країнах світу воно є галуззю більш прибутковою, ніж лісове господарство, - пояснив Лакида.
«Прийшла мода на охорону природи, прийшла мода на охорону тварин. Це сьогодні модно і вигідно. Всі хочуть охороняти, всі хочуть забороняти. Отримують міжнародні транші, отримують підтримку західних екологічних організацій, величезні гроші. За це вони борються із мисливцями, які в свій час достатньо ефективно вели господарство. Я хочу нагадати всім, що мисливство — це галузь народного господарства. А сьогодні говорять, що це хобі окремої категорії людей, їхня забава для п’янства та гулянок. Хоча це далеко не так», - нарікає перший віце-президент Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь Віктор Червоний.
«Ми за сталий розвиток. Ми хочемо, щоб завжди можна було користуватися результатами роботи, ми оберігаємо тварин, щоб дати можливість нашим нащадкам отримати задоволення від спілкування із природою, від відпочинку та добування гарного мисливського трофею», - натомість пояснив Червоний.
Тому він закликає зокрема боротися із браконьєрами та іншими порушниками, які і створюють підстави вважати всіх мисливців недобросовісними. А ще закликав не вносити до Червоної книги вовків, яких, мовляв, забагато в Україні.
З ініціативи директора Ярмолинецького лісгоспу на Хмельниччині, учаснка АТО Івана Кирилюка учасники з’їзду згадали хвилиною мовчання 15 лісівників, які загинули під час війни на Сході. На їх честь хочуть закласти спеціальні меморіальні ліси.
А голова Громадської ради при Держлісагентстві Василь Масюк закликав колег активніше доносити до суспільства цінність своєї роботи. Мовляв, основне завдання лісівників – забезпечувати громаду ресурсами лісу і робити це ефективно. Тому варто спростовувати попурярні міфи про галузь. Зокрема йдеться про те, що в Україні нібито масово вирубують ліси.
«Я вважаю, що в Україні взагалі не вирубуються ліси. Бо якщо ми маємо на увазі термін «вирубка лісів» то ми маємо на увазі знеліснення, вирубку та зміну цільового призначення землі під щось інше. А якщо це призначена для лісовідновлення ділянка, то вона залишається лісом», – розповів Масюк.
За його словами, в Україні заготовлюють відносно мало деревини: «Якщо говорити про обсяги заготівлі деревини, то в нас дуже малі обсяги заготівлі. В 2015 році в Німеччині обсяги заготівлі склали 95 мільйонів кубів. В Польщі обсяг заготівлі — 46 мільйонів кубів. А ми обмежуємо себе законодавчо 25 мільйона кубів, маючи пристигаючі ліси?».
Також у підсумковій резолюції цього етапу з’їзду лісівники планують звернутися до Адміністрації президента та Верховної Ради із закликом створити робочу групу при Президентові з напрацювання національної лісової політики, підтримати формування Державного фонду розвитку лісового господарства, оптимальніше розподілити функції лісової охорони, а також відкликати законопроект №10092 про ринок деревини, щоб «врахувати інтереси деревообробної та лісової галузей».
А ще спікери під час з’їзду закликали відмовитися від ідеї передачі лісів у приватні руки, адже це національне надбання. Також хочуть зменшення відсоток відрахування грошей, зароблених галуззю, до держбюджет із 75% до 15%, розробити та прийняти Програму «Ліси України до 2030 року».
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.