Компанія Talfort, яку добре знають у Луцьку та Рівному, займається продажем шин та шинним сервісом. Крім власних центрів, компанія працює за франшизою Vianor.
Talfort - це родинний бізнес, яким сьогодні керує молодий та успішний Олександр Талько.
Тож наша з ним розмова для традиційної рубрики «Бізнесмени у тренді» про шини, їх утилізацію, аварійність на дорогах, усім надокучливі «бляхи», родину та спорт.
«Наша родина родом з Житомирської області, де, до речі, уже поширене прізвище Талько. Тато мій – військовий, тому мамі довелося переїхати за ним у Луцьк, де вже народився я.
Після того, як батько звільнився з військової служби, він певний час працював на меблевій фабриці. Потім почав приганяти машини з-за кордону.
Була в мене мрія стати митником, хоча з дитинства мріяв бути президентом.
Але поки я закінчив університет, так склалося, що «втягнувся» у татову справу: привозив з-за кордону колеса, працював на наших точках, які були на ринку, був адміністратором на шиномонтажі.
З часом точки на ринку ми продали, побудували один шинний центр, згодом ще один. Так все й почалося. У нас сімейний бізнес: мама працює головним бухгалтером, брат – керівник відділу закупівель, тато проектує та будує наші центри», - розповів про свою сім’ю та початок родинного бізнесу Олександр Талько.
- Чим особлива Ваша компанія?
- Ми стали першою компанією на західній Україні, яка почала працювати офіційно. Бо як розвивається бізнес на Волині? Ні для кого не секрет, що вони займаються контрабандою.
Саме цим ми і відрізняємось від наших конкурентів – ми працюємо напряму з компаніями Nokian (Фінляндія), французькою Michelin, з українським заводом «Росава». Нещодавніми партнерами стала турецька компанія Tatko і торгова марка Strial.
У зв’язку з тим, що ми нарощували об’єми продажів, нам запронували франшизу від компанії Vianor, яку ми успішно розвиваємо на Волині та у Рівненській області.
Вже найближчим часом плануємо відкривати власну франшизу – більш адаптовану до наших реалій та українського ринку, щоб надавати клієнтам більше комфорту та розвивати власну корпоративну культуру, адаптовану під українського споживача.
- Чи легко в нинішніх реаліях вести бізнес?
- Бізнес вести - це не є легко, але й не важко. Потрібно зайняти свою нішу. Звичайно, найбільше проблем виникає з персоналом. Хороші спеціалісти виїжджають або в Київ, або в Польщу, особливо менеджери з продажу, топ-менеджери...
- Шинний бізнес в Україні – прибутковий?
- Він не є популярним, якщо можна так сказати. Шинний бізнес – низькомаржинальний. Утім, наша компанія прагне визнання споживачів через продаж шин та надання якісного, швидкого, комфортного сервісу, будує систему партнерських відносин зі своїми працівниками, постачальниками, дилерами, партнерами та пропагує безпеку.
- Чим компанія Talfort відрізняється від інших шинних центрів, які діють на Волині, Рівненщині?
- Головна проблема усіх шиномонтажів – черги. Ми її вирішили, створивши електронний запис.
Крім того, ми надаємо унікальну розширену гарантію. Якщо у нас купили шини і з власної вини їх пошкодили – в’їхали в яму, порвали колесо, яке не можна залатати, то ми замінюємо шину безкоштовно на нову. У цьому і є наша унікальність, завдяки якій ми виграємо. Такої послуги немає ні в кого.
До всього ж ми безплатно зберігаємо колеса наших клієнтів: авто «перевзули» і залишили колеса у нас до наступної зміни сезону.
Плюс – ми працюємо напряму з виробниками, тобто наші шини офіційно ввезені, адаптовані під температурні умови України та умови експлуатації.
- Які шини, на ваш погляд, є найкращими?
- Все залежить від того, який автомобіль. Для комерційних машин важливі витрати на кілометр, для власних автомобілів – беруть кращі шини, але знову ж таки все залежить від побажань власників та його фінансових можливостей.
Я завжди кажу своїм менеджерам: наше завдання не у тому, щоб просто продати шини, а порадити клієнту оптимальний саме для нього варіант.
Комусь треба, щоб шина довго «їздила», але мінус її у тому, що вона має погане зчеплення з дорогою, або вона має невеликий термін експлуатації, але хороше зчеплення з автошляхом.
Ми працюємо з компанією Nokian Tyres, шини якої на сьогодні вважаються одними із найтехнологічніших у світі. Тому я б радив їх, а ще - новий перспективний та дуже технологічний бренд турецького виробництва Tatko.
- Українські шини «Росава» можуть конкурувати з іноземними за якістю?
- «Росава» - це єдиний виробник шин в Україні. Колись ще був завод «Днепрошина», але він закрився.
Шини «Росава» дуже хорошої якості, вони б’ють рекорди продажів у світі. Хоч і склався хибний стереотип, що український виробник не може виготовити якісний продукт. Шини «Росава» добре знають в США, Канаді, Бразилії. Чесно кажучи, український ринок їм вже не цікавий.
Я багатьом знайомим у бюджетному сегменті раджу саме ці шини.
- Аварійність на дорогах залежить від якості шин?
- Дуже залежить. В українському законодавстві немає такого поняття як літня чи зимова гума. Є мінімальна висота протектора.
Шину потрібно міняти залежно від температури навколишнього середовища. Бо у нас як перевзувають автомобілі? Як тільки випаде перший сніг! Хоча вже з 1 жовтня можна сміливо «ставати» на зимові шини.
А рівень аварійності через погані шини – катастрофічна. Я постійно їжджу і звертаю увагу, в які шини «взуті» автомобілі. Висновки невтішні: багато людей звикли економити на шинах, а отже на власній безпеці. Залишають зимові колеса на літо, а це неправильно, адже збільшує гальмівний шлях автомобіля.
Та й скажу відверто: пішоходи у нас неосвічені, бо вибігають на дорогу, не розуміючи, що авто зупинити важче, ніж зупинитися пішоходу.
Поки не вистачає фінансування, але у планах є створити громадську організацію «Безпека руху на дорозі», щоб глобально взятися за роз’яснення основ безпеки та культури на дорогах не лише Волині, а цілої України.
- Куди в Україні дівають використані шини? Чи існує завод з їхньої переробки?
- Налагодженого процесу переробки шин в Україні немає. Усі великі імпортери шин сплачують мито за їхню утилізацію, але її не проводять. Була компанія в Рівному, яка займалася утилізацією шин, але вона закрилася через нестачу сировини.
Знову ж таки причина у відсутності культури.
Європейці сортують сміття, пластик, папір, утилізовують шини… Нам же поки цьому треба вчитися.
На Волині, наприклад, великий попит на використані шини серед аграріїв. Вони забирають їх, щоб накривати поля, дамби роблять… Дехто просить шини для дитячих майданчиків.
Ми маємо у планах відкрити невеличке виробництво з переробки шин, але не для заробітку, а просто, щоб зменшити їхню кількість.
Хотілося, щоб і у цьому була державна підтримка, адже шини в європейських країнах успішно переробляють і виготовляють покриття для спортивних майданчиків, спортзалів. Можна, звісно, взяти кредит, збудувати завод з переробки шин, але з нашими «драконівськими» кредитними умовами це не рентабельно.
- Зараз багато мови щодо автомобілів на іноземній реєстрації. Що думаєте про «бляхи» і чи їздили б самі на такому авто?
- Спокійно ставлюся до таких автівок. Люди хочуть їздити на хороших машинах або ж просто мати авто, яке можна придбати за доступною ціною. Я вважаю, що краще їздити на «блясі» Аudі 2000-х років, аніж на Daewoo.
Уся моя сім’я і я їздимо на українських номерах, але було таке, що я й сам задумувався, для чого переплачувати гроші, якщо можна купити авто за кордоном і спокійно їздити на ньому. Я б сам їздив на «бляхах», бо нічого поганого в цьому не бачу.
Але разом з тим я розумію, що поки Україна не ввійде до Євросоюзу, доступним розмитнення не стане. Все одно доведеться платити більше, ніж в інших країнах. А те, що наші депутати спекулюють на цій темі, всі розуміють для чого це робиться. Вибори йдуть.
- Чим займаєтесь, окрім бізнесу?
- У мене є малюк, якому три половиною роки. Намагаюся з ним проводити максимальну кількість часу. А ще я люблю футбол, спорт… Відвідую тренажерний зал, кожного ранку на балконі годину часу проводжу на орбітреці. Кілька років тому виступав на чемпіонаті України з бодібілдингу.
- Зі спортом дружите з дитинства?
- Ні, я довгий час був «крепким» хлопцем, іншими словами – товстим (сміється, - Авт.). Почав ходити в зал, щоб схуднути. І якось тренер мені каже: «Слухай, ти маєш доволі непогану форму. Чому б тобі не виступити на чемпіонаті?!» Призових місць я не зайняв, але спортивну цікавість вгамував.
- Успішних бізнесменів часто запрошують стати членами політичних партій. Чи пропонували вам це зробити?
- Пропонували і я погодився, саме тому з 2014 року є членом Радикальної партії Олега Ляшка.
Багато бізнесменів йдуть к політику, щоб лобіювати власні інтереси, а дехто каже, нащо я туди вліз (сміється, - Авт.).
Я пішов в політику не для розвитку бізнесу. Зрештою, не вважаю, що мій бізнес є таким масштабним, щоб використовувати для його розвитку політичні зв’язки.
У політиці я не є надто активним, бо це вимагає багато часу, а у моєму житті пріоритети розставилися так, що на першому місці – сім’я, на другому – бізнес, на третьому – політика. Поки так.
- Олег Ляшко – доволі одіозна фігура в політиці. Ви б теж пішли на «розбірки» з вилами?
- Я не такий радикальний, як Олег Ляшко. Конфліктні ситуації намагаюся вирішувати так, щоб задоволеними залишилися дві сторони. Все можна вирішити і домовитися без вил (сміється, - Авт.).
Текст: Ірина КОСТЮК (Перший)
Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ (Перший)
ПЕРЕДРУК ЗАБОРОНЕНИЙ
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.