З України до країн ЄС імпортується більше незаконної деревини, ніж з будь-якої іншої країни світу і більше, аніж із країн Латинської Америки, Африки та Південно-Східної Азії разом узятих.
Про це йдеться у доповіді британської неурядової організації Earthsight, що вивчає проблеми незаконного вирубування лісів по всьому світу.
Організація протягом останніх двох років досліджувала проблему нелегальних лісозаготівель в Україні й назвала доповідь "Причетні до корупції. Як компанії-мільярдери та уряди ЄС не справляються з проблемами українських лісів".
Згідно з висновками Earthsight, під час дії мораторію на вирубування лісу, в обхід не тільки національного законодавства, а й регламентів і сертифікацій ЄС, український ліс рубають і вивозять такими темпами, що за чотири роки його експорт до країн ЄС зріс на 75%, перевищивши позначку в мільярд євро у 2017 р.
"Наші дані говорять про те, що сотні державних компаній беруть участь у систематичному, свідомому порушенні широкого кола правил під час заготівлі лісу", — йдеться в дослідженні.
За даними експертів, майже 60% вирубок порушують встановлені українським законодавством обмеження, найчастіше, під надуманим приводом санітарних рубок.
Дослідження 18 лісозаготівельних ділянок у чотирьох найбільших лісозаготівельних регіонах України, виконане на замовлення Earthsight, показало, що від 67 до 78% рубок є невиправданими і, отже, незаконними.
Якщо цей результат екстраполювати на національний рівень, виходить, що незаконне санітарне вирубування становить на даний момент 38–44% від загального виробництва й експорту лісу.
У дослідженні йдеться, що колишній голова Держлісагентства Віктор Сівець, котрий нині переховується від слідства десь у РФ, побудував цілу схему передачі "санітарного" лісу безпосередньо ринковим компаніям через мережу офшорних юрисдикцій. Аналітики Earthsight стверджують, що схема, яка працювала з 2011 р., діє донині.
За даними Earthsight, навіть якщо лісогосподарські підприємства продають деревину не напряму, а відповідно до закону на аукціонах, ті часто проходять непрозоро, і велика частина продукції в результаті потрапляє на "тіньові" лісопилки, яких, за оцінками дослідників, в Україні вже понад 12 тис.
Саме там із "санітарного" лісу виробляють пиломатеріали на експорт, і в такій кількості, що, за даними дослідження, експорт пиломатеріалів перевищує їхнє легальне виробництво в країні на 75%.
Відзначається, що на країни Євросоюзу припадає 70% українського експорту деревини.
При цьому в Євросоюзі з 2013 р. діє Регламент ЄС, котрий встановлює критерії експорту деревини на ринок країн ЄС, — EUTR. Він прямо забороняє імпорт дерев, незаконно отриманих у країні походження, а ще вимагає від імпортерів проводити юридичні перевірки "з належною обачністю" для мінімізації ризику потрапляння незаконної деревини на внутрішній ринок Союзу.
Однак дослідження Earthsight показує, що цей закон не працює, і деревина незаконного походження систематично потрапляє на ринки ЄС, причому серед покупців цієї деревини три найбільші виробники дерев'яних панелей у світі, найбільша у світі паперова компанія і другий за величиною виробник пиломатеріалів у Європі.
Після запровадження в Україні мораторію на експорт лісу-кругляка на першому місці серед імпортерів українського дерева, за даними Earthsight, компанія Egger, другий у світі за обсягами виробник дерев'яних панелей, її два найближчі конкуренти — Kronospan і Swiss-Krono, а ще польська целюлозна фабрика, котра входить до найбільшої в світі паперової корпорації International Paper.
До ЄС надходить не тільки незаконно вирубана, а й незаконно експортована деревина, в тому числі і той самий ліс-кругляк, експорт якого в Україні під мораторієм.
Митні органи ЄС, за даними Earthsight, тільки у 2017 р. зафіксували ввезення понад одного мільйона кубометрів кругляка з України, класифікованого на нашій митниці як "паливна деревина".
За даними Earthsight, на кругляк у ЄС покупець теж знаходиться швидко, хоча всі знають про український мораторій на його експорт, і положення регламенту EUTR з цього приводу однозначні — купувати такий товар не можна.
Проте дослідники зафіксували поставки українського кругляка чеськими целюлозними заводами, один із яких належить транснаціональній корпорації Mondi (виробляє паперову упаковку), а інший — виробнику віскози компанії Lenzing.
Усі вищезгадані компанії при особистому спілкуванні з дослідниками заперечували можливість купівлі нелегальної деревини з України і запевняли, що ретельно перевіряють походження кожної поставки. Щоб перевірити, чи так це насправді, дослідники Earthsight, представляючись українським постачальником, пропонували їм поставки нелегальних пиломатеріалів і кругляка.
І три компанії всерйоз зацікавилися співпрацею після того, як їх запевнили в тому, що з українською митницею питання "вирішено".
"Попри розміри цих компаній, в ЄС їхні назви мало хто чув. Але більшість європейських споживачів куплять продукцію, вироблену з поставленої ними сировини. Деревину румунської фабрики Schweighofer використовують для виробництва товарів, які продаються в Ikea. Egger, Swiss-Krono і Kronospan не тільки є постачальниками Ikea, а й поставляють більшу частину пиломатеріалів, дерев'яних плит і підлог, які продають мережі DIY Wickes та Homebase у Великій Британії, компанії Hagebau, Obi та Hornbach у Центральній Європі і французькі мережі Leroy Merlin і Castorama. International Paper випускає папір для HP, Canon і Xerox, який продають у супермаркетах по всій Європі... Одяг, вироблений із волокна Lenzing, продають у більшості мережевих магазинів одягу ЄС, включаючи H&M", — йдеться в дослідженні.
Earthsight зазначає, що якби країни ЄС не підтримували стабільно зростаючого попиту на українські деревину нелегального походження, темпи зростання корупції та схем у лісозаготівельній галузі були б однозначно нижчими.
"Якщо ЄС дійсно хоче допомогти, він просто зобов'язаний не витрачати всі сили на примушування українського уряду скасувати мораторій на експорт лісу-кругляка, а зосередиться на забезпеченні того, щоб держави — члени Союзу виконували власні закони", — резюмують дослідники.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.