У світі все більше говорять про те, що коронавірусна хвороба здатна впливати не лише на фізичне, а й ментальне здоров’я. Про це нещодавно розповідала і директорка інфекційного шпиталю Волинської обласної клінічної лікарні Наталія Скальська.
«Люди мають галюцинації: слухові, зорові, дехто відчуває незрозуміло які запахи, дехто запевняє, що у відділенні стався вибух, декому ввижається, що до нього приходять незрозуміло які люди. Це досить страшно – ми щодня з цим стикаємось», - сказала лікарка.
Самогубства серед хворих на коронавірус траплялися у Києві, Харкові, Запоріжжі.
Лікар-психотерапевт Волинської обласної психіатричної лікарні Юрій Кравчук розповів, з якими психічними проблемами найчастіше стикаються хворі на COVID та їхні рідні, а також – як їм допомогти.
На фоні коронавірусу люди вперше стикаються з психічними розладами
Юрія Кравчука вже викликали до двох пацієнтів Волинської обласної інфекційної лікарні, які досі проблем з психічним здоров’ям не мали.
«У них був гострий психотичний розлад. Люди не могли адекватно сприймати дійсність, мали маячні ідеї: кудись потрібно терміново йти, когось рятувати. В таких випадках лікування полягає в застосуванні нейролептиків – препаратів, які гальмують діяльність центральної нервової системи. Як правило, за кілька тижнів стан покращується», - розповідає лікар.
«Також дзвонять мої пацієнти і кажуть про погіршення власного стану на фоні коронавірусу. Це люди з тривожно-депресивним розладом, які досі були в стані ремісії», - каже він.
Хто найбільш вразливий до проблем з психікою
Юрій Кравчук каже, що проблеми з психічним здоров’ям може викликати, як сам вірус (виснаження, інтоксикація), так і ажіотаж навколо нього. Тому ментальні розлади виникають і в тих, хто сам перехворів COVID-19, тих, хто хвилювався за рідних, і тих, хто боявся захворіти, втратити роботу, заробіток тощо.
«Поки складно сказати, що з цього більше впливає і кому більше загрожують психічні розлади: тим, хто тяжко перехворів коронавірусом, чи тим, хто переніс хворобу відносно легко. З часом це покаже статистика. Але наразі, як правило, психічні розлади з’являються, коли людина починає одужувати від коронавірусу і небезпека для життя минає. Тоді просідає слабка ланка, яка є в кожному організмі. У багатьох – це якраз психіка», - запевняє лікар-психотерапевт.
Він вважає, що в перспективі коронавірус може негативно вплинути на психічне здоров’я суспільства загалом. Так, людей з психічними розладами може побільшати.
«Тим паче, що немає ніякої національної стратегії боротьби з цим», - каже медик.
Чому в ковідних шпиталях не завжди можуть допомогти людині з психічними розладами
У ковідних шпиталях частіше помічають розлади у тих пацієнтів, які поводяться агресивно, збуджено. Таких, за словами Наталії Скальської, можуть прив’язувати до ліжка, аби вони не могли заподіяти собі шкоди.
Водночас помітити депресію у пацієнта коронавірусного шпиталю досить складно, - зауважує Юрій Кравчук.
«Знижений настрій, апатія, знижена рухова активність – це прояви депресії. Разом з тим такі ж симптоми мають люди, що тяжко переносять коронавірус, але не хворіють депресією. Відрізнити в умовах ковідного стаціонару ці стани дуже і дуже складно.
Умовно, під відповідальністю медсестри – 20-30 хворих. Вона мусить виконати призначення лікаря: зробити контрольні заміри, взяти аналізи, зробити ін’єкції, дати таблетки. Поговорити «по душах» з кожним пацієнтом практично нереально», - запевняє психотерапевт.
«Люди з депресією задумливі, занурені в себе, вони нікого не турбують, ні на що не скаржаться», - додає він.
За цих умов особливу роль відіграють інші пацієнти, які можуть помітити особливо пригнічений стан сусіда по палаті і повідомити про це медичний персонал.
Коли варто звертатися за допомогою
«Тривога і страх – це нормальні людські почуття, притаманні усім. Але, якщо вони займають центральне місце в думках, не дають жити, керують людиною, – це однозначно привід звернутися за допомогою. Сюди ж – нав’язливі думки, панічні атаки», - розповідає Юрій Кравчук.
За наявності таких симптомів найкращий вибір – звернутися за кваліфікованою допомогою.
Лікарі поліклінічного відділення Волинської обласної психіатричної лікарні (село Липини, вулиця Теремнівська, 98) приймають пацієнтів у будні з 08:00 до 18:00, у суботу – з 08:00 до 16:00. Телефон реєстратури (03332) 293 504
Як допомогти собі впоратися зі стресом
Юрій Кравчук дає такі поради для зменшення тривожності і негативного впливу стресу:
– Менше дивитися телевізор. А, якщо дивитесь, то краще такі програми, які приносять позитивні емоції;
– Більше перебувати в колі сім’ї. Дарувати їм своє тепло, ласку і приймати їхні;
– Уникати тих негативних ситуацій, яких можна уникнути. Наприклад, сварок зі сторонніми людьми у транспорті, магазинах.
І головне – не боятися звертатися за кваліфікованою допомогою. Відвідувати психотерапевта чи психіатра так само несоромно, як і сімейного лікаря.