До Луцька привезли маловідомі фотопортрети Чорновола. Між ними – й остання прижиттєва світлина

Останнє прижиттєве фото В'ячеслава Чорновола

У Луцьку відкрилася виставка фотопортретів В’ячеслава Чорновола – її розмістили у фойє Палацу культури. Фото привіз науковець, політичний, громадський діяч Андрій Ніцой, який особисто знав і працював разом із Чорноволом.

Про це повідомляє Суспільне.

«Луцьк – це перше місто, куди приїхала ця виставка з Києва. Ця виставка була приурочена до 82-ї річниці від дня народження В’ячеслава Чорновола і вона експонувалася в Кримському дому і в Києві. І от перше місце, початок туру тут, у Луцьку, з чим я лучан і вітаю», – зазначив Андрій Ніцой.

За словами Ніцоя, на виставці представлено 20 світлин і 20 цитат із творів і промов В’ячеслава Чорновола. Зокрема є світлина з останнього дня його життя.

«На цій світлині і я, і В’ячеслав Чорновіл, і Геннадій Удовенко. Це останнє прижиттєве фото Чорновола, після цього всі фото стали посмертними», – каже Андрій Ніцой.

Привезти фотовиставку до Луцька та розмістити її у Палаці культури допомогла громадська організація, яку очолює Наталія Грушка.

«Вона буде до 25 січня, до суботи, в Палаці культури міста Луцька, вхід вільний. Усі бажаючі можуть подивитися на світлини і про щось подумати, обдумати за Україну, за наше майбутнє, дивлячись на ці світлини» – каже Наталія рушка.

Захід приурочили до Дня Соборності України. Завершити його планують показом фільму про українську мову «Соловей співає. Доки голос має» в Палаці культури Луцька. Перед показом відбудеться зустріч з письменницею Ларисою Ніцой та режисером фільму Сергієм Кримським.

Читати також: Лучани вшанували пам'ять В'ячеслава Чорновола

Довідково
В'ячеслав Чорновіл (24 грудня 1937 р. – 25 березня 1999 р.) – український політик, публіцист, літературний критик, діяч руху опору проти зросійщення та національної дискримінації українського народу, політичний в'язень СРСР. Провідник українського національно-демократичного визвольного руху кінця 80-х – 90-х років. Герой України (2000, посмертно). Лауреат Міжнародної журналістської премії імені Ніколаса Томаліна (1975).
Ініціатор проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року та Акта проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року.
Разом із іншими видатними діячами започаткував в Україні національно-визвольний рух шістдесятників та дисидентів. Засновник та головний редактор підпільного українського часопису «Український вісник». Член Української Гельсінської групи. Один із ініціаторів створення Української гельсінської спілки.
Кілька разів ув'язнений за «антирадянську пропаґанду» (1967–1969, 1972–1979, 1980–1988).
У 1990-1992 рр. – голова Львівської обласної ради. Народний депутат України з березня 1990 р.
Кандидат у Президенти України на виборах 1991 р. (2 місце, 7 420 727 голосів або 23,27 %). З 1992 р. і до смерті – голова Народного Руху України.
З 1995 року – член української делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи.
Загинув 25 березня 1999 року за нез'ясованих обставин в автокатастрофі на шосе під Борисполем. Чимала частина суспільства досі переконана, що Чорновола прибрали як небезпечного конкурента на майбутніх президентських виборах. Похований у Києві на Байковому кладовищі на центральній алеї. У похороні взяли участь сотні тисяч людей.
(За матеріалами Вікіпедії)

#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина Пільговиків менше, ніж очікувалось. Луцьким тролейбусникам можуть зменшити фінансування
Наступна новина У Мін'юсті анонсували розпродаж тюрем
Схожі новини