Дмитрук, Грицюк, Войтович, Вітер, Палиця, Вахович… Старий більярдний стіл під зеленим сукном, але без київ простояв у кулуарах десятки років, не одне скликання і «пережив» не одного голову.
Над ним домовлялися про політичні союзи місцеві політики. Ми писали про нього у репортажах. Ми запитували про нього в інтерв’ю. І ніхто не міг пояснити, для чого перед сесійною залою стоїть стіл-динозавр, а головне: хто й коли за ним грав у більярд.
То був такий символ політичної гри. Сьогодні кулуари – порожні. Куди подівся легендарний стіл з Волиньради?
* * *
Стіл цей нагадував радше музейний експонат. Точно так, як великі чорно-білі фотографії захмареного неба біля одного з бічних входів до сесійної зали Білого дому. Ті теж мають невідому нам місію. І могли б «розповісти» ой як багато.
Навіть найдосвідченіші з волинського політикуму не змогли свого часу відповісти на просте питання: яка у стола історія і хто востаннє за ним брався за киї?
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Етюд про більярдний стіл у Волиньраді
Григорій Недопад став тим головою Волиньради, який зважився «зачепити непорушне». Рік тому в інтерв’ю «Першому» він жартував, що така річ «з часом набуває історичної ваги».
«Ми любимо робити щось нове, так що ви задали тон, а ми будемо реагувати. Можна ж увійти в історію, як голова, який прибрав зеленого стола в кулуарах», – жартував він під час розмови.
А недавно стіл змінив «прописку».
Як пояснив у коментарі «Першому» Григорій Недопад, майно перекочувало у комунальний санаторій «Лісова пісня», що на Шацьких озерах. Нарешті його будуть використовувати за призначенням))
P.S. Щоб винести стола з кулуарів, його довелося розбирати. Подейкують, «жучків» під час «переселення» не виявлено. Ми ж тим часом знайшли підтвердження тому, що він виконує дещо іншу місію.