На останній дзвоник до доньки-випускниці Луцького ліцею №28 з посиленою фізичною підготовкою приїхав військовослужбовець 100 бригади Олег Адамчук.
Суспільному боєць розповів: взяв відпустку, щоб привітати доньку із завершенням навчання.
"Мені пощастило дуже, але дуже боляче, що не кожен батько зміг бути в своїх дітей на випускному, на останньому дзвонику", — говорить військовий.
46-річний Олег Адамчук з перших днів повномасштабної війни служить радіотелефоністом стрілецької роти. Воював на Лиманському та Авдіївському напрямках, брав участь у боях біля Очеретиного на Донеччині.
"Мрію перш за все про перемогу і мирне небо. Трохи хочеться щастя — такого простого, людського, але треба спочатку здобути перемогу і виграти цю війну", — говорить військовий.
На останньому дзвонику батько і донька разом станцювали шкільний вальс.
Як розповіла Іванна Адамчук, у ліцеї із посиленою фізичною підготовкою навчалася два роки. З батьком, каже дівчина, зідзвонювалася та переписувалася майже щодня, але дуже мріяла його обійняти.
"Тато кожен ранок мені писав, сердечка кожен ранок надсилав. Постійно казав, що треба вчитися. Зараз емоції зашкалюють, — говорить випускниця. — Тато приїхав мій з фронту, з нуля. Це був найкращий подарунок на випускний. Ну бо я хотіла дуже цього.
Зі слів Іванни, за настановою батька продовжить навчання і здобуватиме цивільну професію, дівчина мріє здобути юридичну освіту.