Афганець Амруддин, який, ймовірно, є волинянином Ігорем Бєлокуровим, передав своїй мамі дарунки. «Бакшиші» з Ісламської республіки Афганістан привезли члени пошукової групи «Пернач» брати Олег і Андрій Чуйки, а також Олександр Денисов.
У свою чергу, українці навезли йому своїх дарунків і сувенірів – старенький ціпок, яким довгі роки користувалась Антоніна Бєлокурова, і лляну вишиванку.
Зокрема, 16 липня вони прибули на Волинь, аби подати відповідні заяви до правоохоронних органів щодо проведення порівняльної ДНК-експертизи Антоніни Бєлокурової та чоловіка, який, ймовірно, є її сином.
Читайте також: Справа зниклого афганця Бєлокурова: на Волині запустили процедуру проведення судмедекспертизи
Під час 10-денної експедиції в Афганістан пошуковці зустрілися з Амруддином, який надав їм біоматеріали: зрізи волосся, вискубнуті з цибулинами волосини бороди та хустку з голови, просякнуту потом.
Тож днями слідчі за ухвалою суду відберуть зразки біоматеріалів у мами зниклого афганця Ігоря Бєлокурова Антоніни Василівни.
Під час зустрічі з українцями Амруддин передав у Велику Глушу гостинці.
«Амруддин з дружиною передав Антоніні Василівні «бакшиш» - дарунок. Велику гарну хустину з традиційним орнаментом. Перед тим, як передати її нам, Амруддин притулив хустину до чола і попросив через перекладача «передати моє тепло мамі в Україну». Це знак великої шани. Чи є він Ігорем Бєлокуровим, встановить експертиза. Але те, що це людина зі світлою душею і високими життєвими принципами – ми переконались стовідсотково. У його жилах тече слов’янська кров. Він працьовитий, добрий і щирий, як справжній українець. Тому він не міг нас відпустити без дарунків», - розповів голова пошукової групи «Пернач» Олег Чуйко.
«Дякую, я навіть не думала… Я буду берегти такий подарунок. Все думаю про те, як він там живе, що він там їсть, чи точно є в нього сім’я… Я дивлюсь на фото, він такий бідний і змучений. Хлопці, поможіте його звідти дістати. Я готова писати президенту і кому ще треба, тільки поможіте його забрати. Хай не думає, що тут його забули і йому нема куди їхати. Хай не думає, що його тут не ждуть… Я 30 років вірила і надіялась і буду ждати його. В мене ціла хата, є ще 3 кімнати у другій половині. Хай приїжджає з сім’єю і живе, якось будемо тулитись, аби тільки побачити живого», - розповіла при зустрічі з пошуковцями Антоніна Бєлокурова.
Біля хати квітують жоржини і гладіолуси, а над ґанком рясніють грона винограду. Поруч з будинком – старенький колодязь. Можливо, саме про нього неодноразово згадував у розмові Амруддин. І поки ще немає результатів ДНК-експертизи, Антонін Бєлокурова продовжує чекати гарних звісток з далекого Афганістану.
Текст та фото: Еля КОРОТИНСЬКА (Перший)
ПЕРЕДРУК ЗАБОРОНЕНИЙ
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.