35-річний волинянин Андрій уже п'ятнадцять років служить в прикордонному відомстві, 13 з яких – зв’язківцем. З початку повномасштабного вторгнення охороняв українсько-білоруську ділянку кордону, а згодом потрапив до прикордонної комендатури швидкого реагування Волинського загону. Нині прикордонник разом з підрозділом виконує бойові завдання на Харківщині. З початку повномасштабної війни це третя ротація військовослужбовця у зону бойових дій.
Історію прикордонника розповіли у Західному регіональному управлінні Держприкордонслужби України.
Головним завданням, яке лежить на плечах «Андроїда» є забезпечення підтримання різних видів зв’язку з позиціями, командним пунктом, а також між нашими підрозділами. Важливою залишається і взаємодія прикордонників з іншими складовими Сил оборони України задля ефективного виконання завдань у боротьбі з ворогом.
«Наша основна робота полягає в тому, аби бійці завжди були на зв’язку, незалежно від умов у яких перебувають, погоди, пори року чи доби», - каже Андрій.
Уся інформація по бойових діях проходить через зв’язківця. Технічні засоби створюють таке середовище, ніби спеціаліст зв’язку перебуває в епіцентрі усіх подій, в тому числі й на полі бою.
«Це пекельне відчуття, коли чуєш у радіостанцію - у нас двохсотий або трьохсотий. Переживаєш за побратимів. Однак тобі потрібно діяти швидко. Кожна доля секунди важлива, аби передати інформацію про пораненого, щоб по нього вибув медевак», - ділиться пережитим прикордонник.
Сьогодні Андрій вчергове професійне свято відзначає на передовій та бажає українцям ніколи не втрачати зв'язок з рідними, близькими й побратимами!