22 лютого духовенство і віряни Московського Патріархату в Україні скликали у Києво-Печерській Лаврі з’їзд «Представників захоплених храмів Української Православної Церкви». Організатори з’їзду представили карту України, на якій у вигляді вогників позначили «захоплені» храми. Найбільше таких вогників – на території Волинської області.
На карті найбільш «ураженим» виглядає Горохівський деканат, де з 2019 року близько 40 громад РПЦвУ приєдналися до помісної Православної Церкви України. З них - 10 приєдналися разом зі своїми священниками, – про це на своїй сторінці розповідає священник, богослов, секретар-референт Київської Митрополії Української Православної Церкви (ПЦУ) Іван Сидор.
«Хто є родом з тих синьооких земель і хто там живе – підтвердить, що всі без виключення громади, які змінили свою юрисдикцію (з РПЦвУ до ПЦУ), приймали рішенням згідно не лише традицій і звичаїв, але й чинного Українського законодавства – шляхом голосування, де перевага надавалась більшості. А співвідношення по громадах в Горохівському районі в середньому були такі: 80-95% парафіян за ПЦУ, десь 5-15% проти зміни юрисдикції», – зазначає він.
Іван Сидор підкреслює, що за 2 роки з часу виходу з-під юрисдикції РПЦвУ до ПЦУ – жодна з 40 громад не повернулася до Московського Патріархату.
«Священники, які перейшли до ПЦУ, жодного разу не пожалкували про свій і громади вибір, ба більше – задоволені і дякують Богові, що так сталося. Пишу це не з власних домислів, але маю підтвердження всього сказаного від тих парафіян і духовентсва, про яких йде мова. Здорове життя української парафії є можливим завдяки вільному вибору, а не через «захоплення», про яке говорили цими днями представники «гонимої», – додає богослов.
Священник також зазначає, що на початку 2019 року в смт. Берестечко Горохівського району 700 жителів села були за ПЦУ, 30 – проти.
«То кого тоді слухати - 95% чи 5% вірян? Скажете, спеціально говоримо про такий патріотичний козацький край?Візьмімо тоді до уваги хоча б вчорашню новину з с.Бужани Горохівського деканату, віряни і священник якої 2 роки тому перейшли до ПЦУ. За словами жителів села, за останні 2 роки людей відчутно побільшало у храмі, бо до 2018 р. були такі, що не ходили до «русскої церкви».Свобода дається важко. А ще важче пояснити деяким людям, як це важливо мати свою Церкву незалежну від Росії. Але просвітлення триває і все більше яскравих вогників, які символізують наші гарячі українські серця, буде з‘являтись на мапі єпархій РПЦвУ», – підсумував Іван Сидор.