З реформою децентралізації Луцький район суттєво виріс, приєднавши до себе колишні Рожищенський, Горохівський, Ківерцівський райони і навіть частину Маневицького. Разом з територією побільшало і комунального майна. А це – не лише школи, лікарні, будинки культури, а й сила-силенна будівель, які роками не використовуються і руйнуються, а відтак – користі жодної не приносять.
Нове керівництво Луцького району взялося виправляти цю ситуацію. Голова районної ради Олександр Омельчук переконаний, занедбані будівлі – це майбутні інвестиції, робочі місця і загалом – нове життя місцевих громад. Заради цього варто постаратися.
Щоб відзначити 100 днів на посаді, він влаштував робочу поїздку Горохівщиною, аби на ділі показати, як райрада працює з таким майном.
Громадам – чіткий інвестиційний план
«За законом, комунальні будівлі ми повинні передати місцевим громадам. Водночас ми розуміємо – якщо зробимо це зараз, вони так і стоятимуть без діла, поступово руйнуючись. Тому ми вирішили спершу вивчити, що нам і в якому стані дісталося, знайти потенційних інвесторів, а вже тоді з чітким планом йти в громади. Хочемо показати всій Україні, що період розбазарювання, безвідповідального ставлення до майна закінчився», - наголошує Олександр Омельчук.
Цей процес, з його слів, не можна розтягувати на роки. По-перше, є законні часові обмеження, по-друге, чим довше зволікати – тим більше зруйнуються будівлі, які вже давно страждають від безгосподарності. А відтак і відновлення коштуватиме дорожче.
Занедбані будівлі – це колишні ФАПи, оптимізовані школи, недобудовані лікарні, які так і не прийняли жодного пацієнта, культурні установи з грибком на стінах і нульовими доходами.
«Всі ці будівлі за розумного підходу можна передати під бізнес, житло, інвестиційні проєкти. І таким чином втримати людей від виїзду за кордон, створити тут робочі місця», - каже голова районної ради.
«Ми над цим працюємо разом з територіальними громадами, народними депутатами: Вячеславом Рубльовим, Ігорем Палицею, депутатами обласної ради. Думаю, спільними зусиллями ми зі всім впораємося», - додав він.
Перша зупинка робочої поїздки – село Ярівка на Горохівщині. Місцевий ФАП закрили кілька років тому. Відтоді будівля стоїть пусткою.
«Ще кілька років, і її можна буде «поховати», - каже Олександр Омельчук.
На щастя, Городищенська громада висловила бажання облаштувати тут соціальне житло. Після передачі будівлі з районної у сільську комунальну власність, переведення її у житловий фонд і ремонту, тут можна буде оселити родину місцевого медика або вчителя. Можливо, поліцейського, соціального працівника або рятувальника. Головне, щоб людина жила і працювала в селі.
Надто серйозного ремонту будинок не потребує – тут вже є газ, пластикові вікна.
«Соціальне житло надаватиметься безплатно з умовами, які пропише громада. Вірогідно, як відомче житло з правом приватизації через певний час. Умовно, 5 років тут живеш і працюєш – можеш приватизувати будинок.
Медики і освітяни, принаймні на території Луцького району, за 30 років незалежності не отримали від держави жодної квартири чи будинку. Тепер є реальний шанс. І таких ФАПів – ще мінімум 6», - пояснює радник голови Луцької районної ради Юрій Ройко.
Безплатне приміщення – шанс для бізнесу
Юрій Ройко каже, що є три варіанти, як можна вчинити із занедбаним комунальним майном:
«Просто продати (але це разова акція, і ми розуміємо низьку ціну цього майна), здати в оренду і віддати за умовну 1 гривню на рік під бізнесові проєкти. Останній варіант нам видається привабливим. В Луцьку комерційні приміщення дуже дорогі – далеко не кожен бізнес може собі їх дозволити купити чи орендувати. Тому приміщення в селі – це шанс для бізнесу».
Віддавши будівлю в користування фактично задарма (якщо проєкт підприємця буде привабливим), громада натомість в перспективі отримає податки і робочі місця.
«Сьогодні є багато депресивних сіл, бо там, крім магазину, нема роботи. А буде робота – люди не їхатимуть за кордон, не руйнуватимуться сім’ї, не буде соціального сирітства», - додає Олександр Омельчук.
«Зараз в Польщі відкрити і вести бізнес набагато легше, ніж в Україні. Ми ж хочемо побороти це шкідливе явище. Зробити це повністю прозоро – під наглядом ЗМІ. Я можу гарантувати, що ні в кого не буде спроб собі забрати якесь приміщення чи родичам віддати. Ми повинні думати, що лишиться після нас, тому все має бути чесно і на перспективу», - запевняє голова районної ради.
Один з великих занедбаних об’єктів – недобудоване терапевтичне відділення Горохівської центральної районної лікарні. 9 тисяч квадратних метрів, 5 поверхів вже 30 років стоять пусткою практично у центрі Горохова.
Потенційні інвестори вже оглянули будівлю і винесли вердикт – йому можна дати нове життя. Тож наразі будівлю хочуть перевести у житловий фонд і завершити роботи, які починали ще за Радянського Союзу.
В результаті десятки сімей можуть оселитись у хорошому районі: поруч – церква, лікарня, парк. Нехай зараз занедбаний, але з часом може бути окрасою, якщо місцева влада захоче привести його до ладу. На першому поверсі можуть бути комерційні приміщення під кафе і магазини.
«Також районна рада зацікавлена в тому, щоб отримати 10-15% квартир як соціальне житло», - каже Юрій Ройко.
Проєкт амбітний, але має шанси на успіх. Наразі ведуться перемовини з двома потенційними інвесторами.
***
Ще одна зупинка у Горохові – кінотеатр. Збудований у 80-х. На початку 2000-х пережив реконструкцію і поділ. В лівому крилі розмістили дитячо-юнацьку спортивну школу, а в правому залишився кінотеатр, - розповідає начальник відділу з питань освіти, культури, молоді, спорту та медицини Луцької районної ради Віктор Білик.
Кілька років тому у закладі трохи оновили обладнання, але стан приміщення справляє гнітюче враження. Дах протікає, а відтак – стіни вражає грибок, утворюються тріщини. Приміщення не опалюється. Перспектив за такого стану справ немає жодних, адже заклад, якщо й відвідується вряди-годи, то виручених від продажу квитків грошей – мізер.
Олександр Омельчук переконаний – йому також потрібен інвестор:
«Ми думаємо, як з цього занедбаного кінотеатру зробити місце для родин, дітей. В Луцьку є куди піти – і дітям, і дорослим. А в Горохові що робити? На заправці каву пити?
Тут потрібно зробити торгово-розважальний центр за принципом луцького «Адреналіна» чи «Порт-Сіті», щоб горохівчани мали де провести дозвілля. Щоб сім’ї зближувалися і об’єднувалися».
Тим паче, від такого сусідства страждає спортивна школа. Ремонт там кращий, але через дірявий дах грибок прокрався і туди.
За свіжими ідеями – до молоді
Аби знайти хороші ідеї для інвестиційних проєктів, районна рада вирішила залучити студентів. Для цього підписала меморандум з двома університетами: ВНУ ім. Лесі Українки та ЛНТУ.
«Залучаємо кращих студентів, показуємо їм роботу районної ради не лише в стінах адміністративної будівлі, а й в таких поїздках. Так би мовити, не лише теорією, а практикою», - зазначає Олександр Омельчук.
Завдяки такій співпраці, один зі студентів, Віктор Церпіш, став радником голови районної ради, ще двоє – помічниками радника голови, а також депутата обласної ради Юрія Ройка.
«Вони нас стимулюють, ми – їх», - каже депутат.
Сам Віктор Церпіш – студент 1-го курсу ЛНТУ за спеціальністю «Електроінженерія». Займається громадською діяльністю, два роки був заступником голови Студентської ради Волині (зараз здобуває другу освіту).
«Мені подобається таке активне студентське життя. Ми створюємо молодіжну раду при районній раді – будемо допомагати вирішувати місцеві справи. Щоб молодь знала, що відбувається в районі, і пропонувала свої стартапи. Це гарний досвід», - каже він.