Генерала-полковника Олександра Савченка «призначали» на посаду голови Волинської ОДА дуже довго. До його приходу медійники вже встигли вивчити, хто, що і який. У роботу він влився стрімко. А от звільнили швидко, після виборів, «у пакеті» з іншими губернаторами. Відтоді Олександр Ілліч «канув у Лету» і на Волині публічно не засвітився жодного разу.
27 серпня ми зустріли екс-голову Волинської ОДА Олександр Савченка на Співочому полі у Києві. У гарному настрої. Енергійний. Жартує, каже: «Шостий раз на пенсії». Разом із житомирчанами (а це його вотчина) приїхав на з’їзд партії «ЗА Майбутнє».
То була нагода записати бліц-інтерв’ю для «Першого».
- Дуже несподівано вас тут бачити…
- Чому?
- Тому що сьогодні тут цей форум, точніше з’їзд однієї з партій. Партії, якою керує Ігор Палиця, свого часу ваш опонент у політиці. Розкажіть, чому ви тут.
- Я перебуваю зараз у цьому чарівному місці на Співочому полі, на якому я відпрацював фактично пів свого життя у правоохоронних органах. Тому що чи день Києва, чи які інші заходи, то всі проводили тут. Ну, день Києва – то мінімум. А це кропітка була робота, тому для мене це місце, по-перше, близьке історично. По-друге, як член житомирської обласної організації я просто є учасником цього форуму. Приїхав із житомирською делегацією.
- Маєте плани на місцеві вибори?
- Плани поки я не дуже собі бачу. Я ще не визначився, чи йду в політику чи ні. Завжди начебто заявляв, що політика не для мене. Але зараз ті всі лозунги і гасла, які звучать від керівництва партії, які звучать, свідчать про те, що політику не треба сьогодні обіцяти те, що ти не зробиш. Тобто я казав: «Я не зможу бути в політиці, бо я не вмію брехати». І це, на жаль, правда. Чому «на жаль», тому що це інколи шкодило, самі розумієте.
… «За майже 15 місяців роботи на посаді голови ОДА я у відпустці не був ні дня. Тому, напевно, я маю право хоча б місяць-два відпочити. Я свідомо не збираюся навіть балотуватися десь у депутати — мені це не цікаво, я не політик. Що буде далі — не знаю.
Мені 62 роки майже і я вважаю, що я не набагато поступаюся 40-річним, а можливо й навпаки, тому що я кожен день ходжу у спортзал, а не просто сиджу на свіжому повітрі. Я себе відчуваю молодим.Той випадок, коли мене знайшли на пенсії і сказали: «Їдь, щось зроби на Волині».
Не знаю, що буде через півроку, можливо, моя порада буде комусь потрібна. Я особисто перед собою величних планів уже не ставлю. Не те, що запізно, але скільки ж уже можна? Вже б десь працювати, аби тебе чули, щоб ти дійсно відчував себе корисним, але вже не так, щоб цілодобово, все ж таки я життя ще поки не бачив».
Але на сьогодні, здається, можна казати те, що ти думаєш. Головне: обіцяй зробити те, що ти можеш. На Житомирщині я допомагаю своїм знайомим. Я колись казав, що був депутатом Житомирської обласної ради. Тому мене й попрохали допомогти (у 2010-му був обраний до Житомирської облради від Всеукраїнської чорнобильської народної партії «За добробут та соціальний захист народу», очолював фракцію, - авт.).
Чи буду я брати активну участь як кандидат у депутати, чи ні, я ще для себе не вирішив. Побачимо. Життя скаже, до прийняття рішення ще 20 днів.
- Чи стежите ви за подіями у суспільно-політичному житті Волині, за тим, як розвивається цей регіон, умовно кажучи, «після вас»?
- Я не можу нічого такого сказати про Волинь не тому, що я не знаю. А тому, що у своєму розвитку зараз законсервована вся держава. Виділити якийсь певний регіон мені, на жаль, не вдається, і в голову нічого не приходить.
Я знаю, що був пан Президент на Волині, що вони відкрили якусь дорогу, яку ми почали будувати і не встигли її тільки «пофарбувати» та щось там доробити. В принципі, добре, що хоч доробили. Чи є нові проекти? Ну, велике будівництво, напевне, буде добре, якщо взагалі буде. Бо воно ж тільки розпочалося. Тому сказати, що Волинь гірша чи краща… Теоретично, ви ж пам’ятаєте мої слова, що губернатор – то вже структура, яка себе віджила. Це дійсно так.
Але не публічно
Можливо, сьогодні у нового губернатора більше можливостей якось впливати на діяльність правоохоронних органів. Ви ж знаєте: перші мої проблеми на Волині відбулися якраз із прокуратурою. Яка на прохання губернатора десь втрутитися чи вплинути на ситуацію каже: «Ми не можемо». Коли треба наїхати на бізнес. То вони можуть... Можливо, сьогодні у нього є якісь «моноважелі».
Але в принципі це ж не те, що я тоді кричав: «Давайте місцеве самоврядування!», бо ми його з вами розвивали. Сьогодні я чудово розумію, що всі важелі управління територіями, звичайно, будуть навіть не в обласної ради, а в територіальних громадах. Ми на сьогодні можемо не мати тієї ради, яка затверджує бюджети, бо ми знаємо, що громади планувалися в мій час, мали окремі бюджети і прямі бюджетні стосунки з центром.
Як буде сьогодні? Будемо надіятися, що це буде розвиватися. У випадку перемоги партії на виборах… А чому я вірю в цю перемогу? Тому що дуже хороший крок – ставка на місцевих лідерів.
Я йду зі своїми знайомими, які декілька разів були депутатами, які дійсно мають авторитет. І це так робиться і в Київській області, і в багатьох інших. Ну, за Волинь я мовчу. Там – зрозуміло, що є авторитет у місцевих лідерів. Ця ставка може призвести до того, що вони наберуть певні голоси. А сам по собі голос – не зовсім щось визначає. Визначає щось кількість депутатів і потім можливість формувати якісь позиції, добиватися якихось результатів. Це – реальний шанс. Просто йти роздріблено, чи йти в ідеологічні групи, які сьогодні є, а завтра народ від них відвернеться у якомусь сенсі, це – неправильно.
Вони запрошують місцевих лідерів. Чому я туди потрапив? Запросили мого хорошого товариша по життю, який уже чотири рази депутат…
- Це кого ви маєте на увазі?
- Це Віктор Йосипович Развадовський. Який був все життя мажоритарником і дуже багато зробив для свого округу (нардеп 4-х скликань із Житомирщини, який у липні цього року обраний керівником житомирського облосередку партії ЗА Майбутнє, - авт.). Інші округи Житомирщини (мається на увазі, депутатські) мріють, щоб такий Развадовський був у них. Сьогодні є можливість виборцям на Житомирщині доказати, що вони хочуть таких Развадовських. Думаю, вся Житомирщина дійсно підтримає наш партійний осередок.
Якщо стане питання, що я там потрібен, щоб голосувати, то нема проблем. Я можу й так підтримувати і допомагати, досвід є, підказувати можна, не обов’язково йти на посади. Мені вже й не дуже хочеться займатися державною службою. Не тому що – вік. Я його не відчуваю. Але єсть оскомина. Як постійно їсти борщ… А, єдине, що не набридає, то борщ, так? (сміється, - авт.). Хай буде: як постійно їсти черешні чи ще що-небудь таке.
- Щойно ви зустріли тут багато волинян, з якими були по різні боки сесійної зали. Що відчуваєте?
- Радію, що бачу волинян. Я був на Волині раз, то навіть Імберовський прибіг і обіймав. Тоді підходили волиняни і казали: «З вами було складно, але хоч цікаво. А зараз ми не знаємо, що робити». Тому я бажаю розквіту Волині, бажаю, щоб ви були дружними. Нема чого ділити. Суть не в політиці. Політика – то вийти на трибуну і покрасуватися. Люди ж оцінюють конкретні справи. Я знаю, що на Волині буде перемога, на Житомирщині в нас буде перемога, на Київщині теж Москаленко не підведе… Тому я вірю в успіх.
Текст і фото: Олена ЛІВІЦЬКА.