Усі ми звикли до традиційної школи: уроки сталої тривалості, педагоги, правила і, фактично, жодної імпровізації. Про «вільне» навчання мріє багато батьків та учнів.
Останнім часом в Україні з’явилися альтернативні освітні заклади, а нещодавно в державі стартувала освітня реформа, яка й обіцяє змінити на краще навчання в наших школах.
Нині про вальдорфську педагогіку і її розвиток на Волині Першому розповідає Юлія Марушко, журналістка, вальдорфська вчителька, ідейниця вальдорфської ініціативи у Луцьку, художниця, громадська активістка, засновниця культурного об'єднання «ArtMaidan» у Гамбурзі.
- Що це взагалі за педагогіка така і коли вона з’явилася?
- За два роки світ святкуватиме 100-річчя заснування вальдорфської педагогіки. Перший вальдорфський навчальний заклад виник у німецькому Штутгарті – це була школа для дітей працівників сигаретної фабрики «Вальдорф-Асторія». Її заснував філософ, мислитель, архітектор, засновник духовної науки антропософії Рудольф Штайнер.
Нині «вільні школи», котрі ґрунтуються на вальдорфській педагогіці, – це найбільша альтернативна освіта в світі. У 70-ти країнах працюють 1092 вальдорфських шкіл та понад 2000 вальдорфських садків.
Основою вальдорфської педагогіки є людинознавство й психологія розвитку. Це педагогіка, яка в центрі уваги ставить сутність дитини й розвиток індивідуального потенціалу кожного малюка.
У країнах пострадянського простору перші вальдорфські школи з’явилися тільки після розпаду СССР. У країнах східної Європи альтернативна освіта має більшу підтримку і, відповідно, розвивається по-іншому.
- Відомо, що учні цієї школи можуть упродовж тривалого часу вивчати один і той же предмет, писати собі підручники-зошити і так далі. Чи реально так є на практиці, бо для тих, хто відвідував традиційну школу, це звучить, як жарт?
- Основою вальдорфської школи є інтегроване викладання, яке передбачає навчання „епохами“. Це 3-4 тижні з вивчення певного навчального предмету на «головному» уроцi, тривалiсть якого 90 хвилин.
Цей «головний» урок складається з ритмічної, основної частини і розповіді вчителя. Вальдорфська школа – це школа без оцінок, без підручників, без директора. Звучить, як жарт?
Кожен учень отримує вкінці місяця характеристику від вчителя, кожен учень разом з вчителем робить сам свій підручник згідно епохи, не директор, а колегія, самоуправління є основою вальдорф.
Світова й українська практика показує – це реально. «Епохальні уроки» дають цілісну картину світу, учні не перевтомлюються, врахований ритм і повне занурення у предмет, по закінченні однієї, починається нова епоха, момент вивчення-забуття веде до того, що вальдорфська школа є школою для життя і на життя.
Приклад органічної архітектури Вальдорфстка школа Білефельд, Німеччина
- Практикують навчання з одним вчителем. Насправді, це добре чи є якісь нюанси?
- Так, класний вчитель вальдорфської школи супроводжує клас протягом перших 8 років. Предметні вчителі та куратори, особливо в старших класах, потребують не лише педагогічної вальдорфської освіти, а й відповідної фахової або наукової кваліфікації.
Я перша з України здобула освіту вальдорфського вчителя старшої школи в німецькому місті Кассель. Нюанс один, так званий «момент удачі»: хороший класний вчитель – це добре, поганий – зле.
Вальдорфську школу роблять батьки, вчителі і діти. Мета вчителя — стати митцем виховання. Найсуттєвішою передумовою для цього є самовиховання вчителя, постійний процес у власній професійній освіті, що відбувається за допомогою підвищення своєї кваліфікації. Як сказала моя німецька колега Байба, яка щойно випустила вже свій 2 вальдорфський клас (після 16-ти років роботи), бути вальдорфським вчителем, дійсно, краще, що є в моєму житті, мати щастя саморозвиватися і рости разом зі своїми учнями.
- Мистецтво. На ньому ж особливий акцент. Напевно, недаремно?...
- Основа мистецтв у вальдорфській школі – це „теорія кольору“ Гете, що є основою для заключних думок Штайнера про морально-чуттєвому дії кольору. Штайнер роками вивчав твори Гете.
Так і нам, засновуючи школу на Волині, варто йти до джерел: по-суті, для нас уже все зібрала Олена Пчілка, записала Леся Українка, награв Ігор Стравінський. Органічна архітектура – теж винахід Рудольфа Штайнера.
У Луцьку має бути побудована школа, враховуючи волинський ландшафт.
- Ще є якісь специфічні танці – чи зрозумілі вони усім?
- Специфічні танці – це евритмія, один зі способів вираження музичного та поетичного в русі та часі. Коли в Німеччині з’явилася перша вальдорфська школа, евритмію включили в програму, як нове мистецтво, нині в світі є кілька її видів – шкільна, театральна і лікувальна.
- Великий плюс – практично відсутнє користування різними гаджетами. Це правило, вимога, чи щось інше?
- Техніка – це, звісно, питання часу і вміння. У Німеччині в школах є знаки – «вільна від мобільних зона», як для учнів, так і вчителів.
У той час, коли в Європі лікують від комп’ютерної залежності, в Україні першокласникам купують iPhone. Як сказала Крістіане Ляйсте, вальдорфська вчителька, культурний менеджер, куратор, співорганізатор проектів в Німеччині та у світі (Гамбург, Німеччина), втрачена година дитинства ніколи більше в житті не повернеться.
Під час травневого вальдорфського семінару в Луцьку доценти з Німеччини і Швейцарії ходили на екскурсію в замок Любарта. З подивом вони розповідали про екскурсію учнів початкових класів, які з тремтячими ніжкам не могли піднятися псхідцями, зате як вчительки, так і діти в руках тримали телефони. У світі все гучнішим є питання: чи є футуристична мрія високих технологій в інтересах майбутньої генерації? Що це робить з дитиною?
У цифровому центрі Америки – Кре́мнієвій доли́ні (Silicon Valley) в Каліфорніїї працівники Google, Apple та Yahoo відправляють своїх дітей… у вальдорфську школу. Туди, де немає iPad, смартфона та гаджетів.
- Критики, сподвижники традиційної системи навчання кажуть, що вальфдорський метод не дає дитині відчути реалії життя. Діти стресують після такого процесу. Що думаєте ви?
- А які реалії? Діти, які прогулюють школу, студенти, які купують сесії, першокласники, які голосно заявляють, що в школі не цікаво, вчителі, які визнають, що навчальна програма робить дітей хворими… «Фрау Марушка, ми допоможемо Вам збудувати вальдорфську школу в Луцьку», – каже моя випускниця з Києва Тоня Панісова.
Учениця і вчителька Тоня Панісова і Frau Marushka
Я бачу результат цієї педагогіки у своїх учнях, а на слова критиків відповідь одна – у 2014 році вальдорфська педагогіка набула статусу офіційної освітньої програми в нашій державі. Міністерством освіти України рекомендовано до впровадження педагогічну систему «Вальдорфська школа» у загальноосвітніх навчальних закладах України.
- А чи готова Україна до альтернативної освіти? Відомо, що 4 школи вже, ніби, працює. Які їхні успіхи? Чи є в нас дійсно запит на таке навчання?
- У 2017-му році Верховна Рада прийняла закон «Про освіту», який започатковує реформу освіти в Україні. Як відбудеться реформування архаїчної моделі педосвіти – час покаже. Але нам потрібні нові вчителі.
Наше завдання, не зважаючи на корумповану владу, відсутність державної підтримки і низьку заробітню плату вчителів, розвивати альтернативні школи.
У світі вихователі та вчителі постійно протестують, ставлять вимоги і досягають їх. В Україні – тиша.
Лише перед початком навчального року з’являється злякане запитання: в яку школу віддати дитя, яке переходить 25 травня в панічне: «Ура, канікули!»
У Касселі (місто за кількістю населення як Луцьк) десятки альтернативних шкіл: вальдорфська, Монтесоррі, вільна, демократична…В Україні однозначно настав час нових шкіл!
– Що у Луцьку відбувається? Відомо, що батьки-прихильники цієї системи уже групуються і починають щось міняти у системі освіти. Які перспективи?
– Так, уже в 2015 році у Луцьку виникла вальдорфська ініціатива, яка у травні 2016 року увійшла до «Асоціації вальдорфських ініціатив України».
За цей час ми створили ГО «Дванадцять», реалізовуємо проект «Освітній центр «Коло», влаштовуємо семінари для вихователів і вчителів за участю іноземних фахівців та науковців з різних міст України.
Луцьк – місто Магдебурзького права, тут ділили корону Вітовта! У нас альтернативні садочки і школи мають з'являтися, як гриби, які всі так активно нині фотографують.
Вальдорфська педагогіка враховує культурне розмаїття та підпорядкована загальнолюдським етичним принципам. Я вірю, що освіта і культура зможе змінити суспільство. І ми знаходимо все більше людей, які хочуть здорово харчуватися, дихати, рости і розвиватися. Подивіться фільм «Tomorrow». Весь світ шукає альтернативи.
Прокидайтеся, послухайте, що каже дитина і – працюйте! Захід допоможе, коли Україна покаже, що вона сильна і готова працювати.
У час, коли в нашій країні війна, наша задача будувати вільні школи та садки. Моя мрія – заснувати вальдорфську школу у рідному місті на західній Україні втілюється у життя.
#БудьПершим – підписуйся на нас у соцмережах facebook instagram telegram youtube