Розчарування у чинних політиках та запит на нові обличчя змушує суспільство шукати нові шляхи оновлення вітчизняної політики. Чергове постреволюційне розчарування призвело до того, що стартові рейтинги навіть потенційних лідерів президентських перегонів надзвичайно малі як для майбутнього керманича держави.
До всього додається ще й відсутність внутрішньопартійної демократії в більшості партій, бо політичні лідери намагаються одразу «присадити» своїх однопартійців, що можуть претендувати на їх місце в політиці.
МОТИВАЦІЯ І ПЕРШОПРИЧИНИ
Думка про те, що Зеленський бачить себе в майбутньому політиком, напрошувалася після виходу перших серій «Слуги народу» восени 2015 року. Також у мультфільмах «Казкової Русі» про українських політиків у одному із сезонів персонаж Володимира Зеленського із оповідача стає героєм та не раз «дебатує» із Петром Порошенком.
У тих же мультиках анімаційний Порошенко «ображався» за надто різку критику актора. Тому, імовірно, Володимир Зеленський почав вважати себе здатним стати політиком найвищого рангу, яким є президент. Хоча й не зізнавався, щоб заздалегідь не затюкали.
Взагалі вихід серіалу, де політик державного рівня проголошується слугою народу, – це хороший напрямок розвитку української політичної культури. І виховний момент для суспільства та влади. Водночас телевізійний образ актора та кандидата Зеленського – спроба реалізувати народну мрію про чесного хлопця, який «не бере хабарів», простий у спілкуванні та вболіває за народ.
ПОЛІТИЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ
Коли понад рік тому одна із партій перейменувалася на «Слугу народу», то було зрозуміло, що йде перспективна підготовка до виборів. Офіційну заяву про похід на вибори Зеленський зробив лише напередодні Нового 2019 року. Хоча тижнем раніше повідомив, що партія братиме участь у парламентських виборах.
Несподіванка чи ні – поява у президентських рейтингах Зеленського і Вакарчука? Але ж, напевно, не просто так вони вже рік присутні в соціологічних опитуваннях серйозних національних дослідницьких структур? Тобто було серйозне експертне моделювання, вивчення перспектив, моделей імовірного переходу голосів кандидатів. Попросту кажучи, кого «присадить» кандидат Зеленський (я про рейтинги J ) і кого може вибити із другого туру.
Майстерність прихованої політичної реклами через рекламу «Кварталу» дозволила Зеленському найраніше з усіх політиків привітати українців з Новим Роком. Однак зараз хотілося б сказати про реальні шанси і перспективи Зеленського на цей рік, у який мають відбутися чергові і президентські, і парламентські вибори.
ЕЛЕКТОРАЛЬНІ БОНУСИ
На виборах до Верховної Ради України упродовж минулих 20 років впродовж шести парламентських кампаній (1998, 2002, 2006, 2007, 2012 і 2014 рр.) кожного разу була партія-несподіванка, якій люди давали кредит довіри як «новій» політичній силі. Не всі вони дійсно були новими у політиці: виборці їх просто хотіли бачити такими.
Якщо у 2012-му політичні бонуси отримала «Свобода», в 2014-му – «Самопоміч», то нова партійна фракція за рахунок народних бонусів-2019 матиме шанси з’явитися після участі її лідера у виборах президентських. З хорошим результатом, навіть без перемоги.
Тому зараз так багато політиків рванули у президенти. Отож, щоб провести партію у парламент, Зеленський має балотуватися на пост глави держави.
РЕЙТИНГИ
Пригадую, як наприкінці 2017 року в спільному грудневому дослідженні (15-19 грудня, 2004 респонденти, похибка 2,3%) Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Центру Разумкова 67% українців висловили гостру потребу у наявності нових політичних лідерів, 19% сказали, що такі лідери вже є.
Прізвища Зеленського, Вакарчука, Рабиновича та Мураєва тоді називали 1-2% респонденти. За партію «Слуга народу» були готові проголосувати близько 4% опитаних, які підуть на вибори. Найкращий рівень підтримки тоді було зафіксовано на Донбасі (7,2%) і півдні України (8,2%).
У дослідженні, яке було виконане наприкінці 2018 року тими ж організаціями (19-25 грудня, опитано 2017 респондентів, похибка 2,3%), сказали, що точно або скоріше братимуть участь у виборах 76% респондентів. За Володимира Зеленського готові віддати голоси 8,8% респондентів, які планують узяти участь у виборах.
У Юлії Тимошенко зафіксовано показник 16,1%, у Петра Порошенка – 13,8% серед охочих проголосувати. Партія «Слуга народу» могла б отримати 8,3% активних виборців. Тобто рейтинг партії Зеленського приблизно рівний зараз рейтингу її фактичного лідера.
МОДЕЛЮВАННЯ ДРУГОГО ТУРУ З КАНДИДАТОМ ЗЕЛЕНСЬКИМ
У разі виходу у другий тур Володимира Зеленського, за даними Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва станом на грудень 2018 року, у нього формально, з першого погляду, дещо кращі стартові перспективи, і як у чинного президента Петра Порошенка, і як у Юлії Тимошенко.
Якби Вам довелося обирати Президента
на виборах у другому турі, кому б Ви віддали перевагу?
(ТІЛЬКИ ОДНА ВІДПОВІДЬ У КОЖНІЙ ПАРІ)
|
1.1 |
|
22,0% |
|
16,7% |
|
|
36,9% |
|
|
13,5% |
|
|
10,9% |
|
1.2 |
|
21,2% |
|
19,9% |
|
|
34,8% |
|
|
13,3% |
|
|
10,7% |
Однак хочу звернути увагу, що найбільший у виборі між двома імовірними учасниками показник має відповідь «жодному з них». Тобто більшість українців лякає участь у виборах усіх найбільш рейтингових політиків та артистів.
Зауважу, що повідомляють про свій «вибір з двох» лише близько 40% українців. Причому така тенденція спостерігається щодо й інших можливих учасників другого туру, як-то Анатолій Гриценко та Юрій Бойко.
НА ШЛЯХУ ДО ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ АМБІЦІЙ
Перші політичні кроки Володимира Зеленського – намагання робити зважені заяви. Однак чи не «проб’ють» його опоненти, коли треба буде говорити більше конкретики? Зрозуміло, що Зеленський-актор – самодостатня й сформована особистість. А чи зможе бути незалежним Зеленський-політик?
Слабкість Зеленського-політика по суті криється в сюжеті самого «Слуги народу», де кілька олігархів змовляються, як підставити недосвідченого молодого президента. Там їм це вдається, хоча народна любов перемагає. Наскільки самостійним буде актор Зеленський у якості політика?
На шляху до президентських амбіцій Зеленський має бути готовим, що тепер йому згадають і інколи не зовсім коректні жарти про Україну, і російськомовність, а конкуренти вже розпочали антипропаганду.
Думаю, Володимир Зеленський відбирає трохи голосів у такого політичного гравця-артиста, як Олег Ляшко. Однак по суті він не може говорити словами «Василя Голобородька без цензури», бо це – це шлях до політичного маргінесу. Нехай навіть за умови збереження в політиці у стилі Володимира Жириновського. Проте без значних політичних перспектив на національне лідерство.
За результатами досліджень, Зеленський – більшою мірою кандидат центру та півдня України, тоді як співак Святослав Вакарчук, якого часто критикує Володимир, найбільшу підтримку має на заході.
Тож не виключеним може бути сценарій, що просування цих двох діячів на найвищий у державі пост – частина сценарію, щоб розіграти бій між визначеними наперед гравцями (Юлія Тимошенко і Петро Порошенко), не допустивши оновлення політичної еліти.
Політична боротьба впродовж наступних кількох місяців і результати першого туру виборів Президента України більш точно визначать перспективи Володимира Зеленського в політиці.
Олександр НОВОСАД, політолог (для «Першого»)
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.