Шпаргалки, пропуски та перші успіхи: студентські спогади колективу Першого

Традиційно волинські студенти відзначають два свята в році.

Однак Міжнародний день студента святкують у всьому світі саме 17 листопада.

Колектив Першого каналу соціальних новин вирішив відзначитися цього дня по-особливому та пригадати, яким був кожен із нас десяток, а то й більше років тому.

Юрій Ричук – головний редактор 

Археологічні розкопки на Чернігівщині. Двоє студентів історичного факультету ВДУ імені Лесі Українки - Юрій Ричук і Андрій Юзвяк. 2000 рік. Польові умови, життя в наметі, комарі, несмачний щоденний суп і каша (які доводилося змішувати з мівіною, щоб хоч якось лізло в пельку) і викопані рештки …корови

Олена Лівіцька – журналіст

На фото, напевно, десь 2002 рік. Це у Львові під час урочистостей до Дня студента. Подарунком переможцям луцького конкурсу «Студент року» була поїздка до Львова і участь у заходах львівського конкурсу «Студент року».

На фото – Олена Лівіцька, Світлана Головачук, Юлія Мельничук, Андрій Лучик, Михайло Наход та ін.Ми тоді були переможцями студента року в різних номінаціях. 

Віта Сахнік – журналіст 

Чемною студенткою Інституту філології та журналістики я була всього рік. Ходила на всі лекції (здебільшого читала на них книги, які до навчання не мали відношення, але то вже інша історія), старанно готувалась до практичних і модулів, в університетську бібліотеку заходила! Загалом – все, як має бути.

А потім… потім я з головою поринула в трудові будні журналіста і відкрила для себе, що це таки цікавіше, ніж підручники. Починаючи з другого курсу в університеті я була не те, щоб частим гостем. Але всі «хвости» чемно здавала, нехай і перед самою сесією.

Шпаргалки за час навчання я писала двічі (а скористалась лише один раз) – надто лінь було таким промишляти. Ту, що на фото, знайшла під партою. Не знаю, хто її автор, але я його вже поважаю за скрупульозність і наполегливість

Наталка Хвесик – журналіст 

Студенткою я була двічі. Перш, ніж здобути освіту журналіста, доля занесла мене в медичний коледж. Я навчалась на спеціальності «Сестринська справа». Дуже запам’ятався випадок, коли я вперше в житті набирала у шприц ліки. Це було в коледжі на практичному занятті. Я робила це дуже незграбно. А потім сталось щось страшне, що я довго не могла собі пробачити. Шприц з ліками просто вилетів у мене з рук і увіткнувся голкою у підлогу. Так, як тоді, з мене ще ніхто не сміявся.

Викладачка з медсестринства сплеснула у долоні і сказала: «Шкода, що нема з собою фотоапарата!» Потім вона сказала, що якби це було в лікарні, а в шприці був препарат за тисячі доларів, я б добряче «влетіла». А наостанок ще порівняла мене із дівчинкою, яка вчилась гірше, але в неї нічого не випало з рук. Від сорому я просто не знала куди подітись.

Це зараз я можу зробити укол кому завгодно, а тоді це було майже подвигом.

Читати також: Сексуальний халат і укол під гітару, або Сповідь студентки медколеджу

Любов Шекель – випусковий редактор

Зразковою студенткою я була лише перші два-три курси. Все як і у всіх: ходила майже на всі пари, готувала усі домашні завдання. А потім влаштувалася на роботу і навчання відійшло на другий план. З’являлася я у рідних стінах ІФТаЖу лише на період сесії. Але старалася надсилати домашні завдання викладачам більш-менш вчасно, на скільки у мене це виходило. 

На першому фото – ми з подругою у день державного іспиту після 4 курсу. Десь саму у ту пору тільки прийшло усвідомлення, що студентські роки уже пролетіли. Ще й викладачка на одній з останіх пар прийшла до нас і сказала: «Вітаю вас з початком кінця». Тоді так сумно відразу стало.

На друге фото – це посвята у студенти першокурсників. Я тоді саме була на 4 курсі. На фото ми з одногрупницею, ми тоді уже працювали. А світлину на пам’ять нам таку презентував наш викладач із підписом: «От, що хочете мені кажіть, але таки був толк з пар!!!!» Пригадую, так приємно було)))

Таня Бугаєнко – випусковий редактор 

Найяскравіша історія за останній рік університету - день захисту дипломної роботи. Захист призначили на 9-ту ранку. Я мала роздрукувати виступ, тому приїхала на 8-му. Зі спокійною душею була переконана, що роздрукувати пару листків виступу - це як раз плюнути. Але... це була субота і 8-ма ранку.

Після того, як я «поцілувала» замок третього центру, де могли роздрукувати мій злощасний виступ, почався сильний дощ. Такий, що вулиця Винниченка «попливла» за декілька хвилин. Я намагалась перечекати, простояла 15 хвилин - нічого не змінилося, лише стрілка годинника все ближче підходила до 9-ї. В результаті пішла в університет під дощем. Набрала повні балетки води, промокла до нитки, і так сиділа на захисті, тремтячи і чекаючи, коли нарешті це все закінчиться.

А фото - ілюстративне) Це ми з друзями якось влаштували фотосесію для свіжопідшитої димломної роботи.

Іванна Сацик – випусковий редактор 

Другий курс - ми виграли приз за кращу кімнату в гуртожитку.

Олександр Андріюк – випусковий редактор

Наша група спеціально для всеукраїнського фестивалю буктрейлерів та промороликів «Book Fashion» створили рекламний ролик книги, буктрейлер. Ця робота завоювала друге місце у номінації «Ігровий буктрейлер» серед студентських робіт. А буктрейлер був на книгу Марини Єщенко «Бібліотекарки не виходять заміж».


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина На Волині зловмисники штурмували кордон з Білоруссю, - ЗМІ
Наступна новина «Моя собака, що захочу, то з нею зроблю»: у Луцьку живодер продовжує знущатися із пса
Схожі новини