І чому державна підтримка галузі зійшла нанівець.
Україна стала незалежною державою у далекому 1991 році. Ми володіємо значними земельними ресурсами та потенціалом у агробізнесі. У нашу країну прийшло багато інновацій з-за кордону, Україна стала третім у світі експортером продукції рослинництва після США та Європейського Союзу. Але наше тваринництво не сягнуло такого ж рівня, як в ЄС, США чи Бразилії. Зокрема, в Україні щороку зменшується поголів’я свиней. Чому так сталося, скільки в подальшому коштуватиме свинина та на що очікувати галузі надалі, у матеріалі для Mind розповів Микола Бабенко, гендиректор Центру підвищення ефективності в тваринництві. На його переконання, головна причина – в тому, що малий, середній та навіть великий бізнес не розвивається через відсутність знань, навичок і, як наслідок, прибутків.
Чому українське свинарство періодично збиткове? Причин декілька. Основні з них – корупція у закупках та байдужість держави до захисту галузі. Минулі три роки були дуже показовими.
У 2012-2013 роки ціна на живих свиней була на рівні $2 за кілограм живої маси, і навіть неефективні виробники мали великий резерв, щоб перекривати прорахунки, помилки та зловживання на фермі. З кінця 2014-го – початку 2015 року подорожчало все: корми, ветпрепарати, енергоносії. Зросла й частка фальсифікатів. Адже підприємства змушені були шукати, де дешевше купити кормові добавки, ветпрепарати та кормову сировину, а цим зазвичай користуються нечисті на руку постачальники. Соєву макуху та шрот розбавляють подрібненою кукурудзою, сухою спиртовою бардою і карбамідом, кормові добавки під видом імпорту з ЄС виготовляють в Україні з китайської низькоякісної сировини, рецепти здешевлюються.
З вакцинами та ліками для тварин схожа ситуація. Поставляють завідомо фальсифіковані/незаконно ввезені/вкрадені з інших ферм препарати. Якщо на підприємстві тендерні закупки, ліки поставляють по ціні, з якою не можуть конкурувати інші постачальники, а частина партії потім повертається нечесному постачальнику. Тварин недоліковують, лікують половиною дози або взагалі не лікують.
Такі схеми можна реалізувати лише через підкуп спеціалістів у господарстві. Відсоток від об’ємів поставок може виплачуватися від керівника до керуючого, зоотехніка чи ветлікаря, щоб власнику надавались «правильні» звіти чи направлялися його рішення в сторону «потрібних» постачальників, а інші не допускалися. Як наслідок, перевитрати на кормах складають 30-50%, на ветпрепаратах – до 5 разів.
За ці махінації платять власник бізнесу і кінцеві споживачі, які купують молоко і м’ясо по завищеним цінам. Рано чи пізно у власника з’являється розуміння, що з підприємства тільки вимиваються кошти. Через відсутність адекватної, прозорої системи контролю у нього лишається один вибір – ліквідувати напрямок бізнесу або закрити підприємство. З середини 2017 року ціна на живих свиней знову виросла до $2 – і знову господарства повторюють ті самі помилки.
Поголів’я свиней скорочується через вірус АЧС? І так, і ні. Щороку в Україні скорочується поголів’я свиней на більш ніж 500 000. Поширення африканської чуми свиней (АЧС) стимулює скорочення поголів’я, але це не основний фактор.
З 2012-го по червень 2017 року через АЧС було знищено 129 000 свиней. За поточний рік зафіксовано уже 140 випадків цього захворювання – це вполовину більше, ніж у 2016-му. За знищених через АЧС свиней підприємствам мають бути відшкодовані кошти. З цих 129 000 знищених свиней, або 146,7 млн грн, було компенсовано лише 606 000 грн. Це 0,4%. Фактично, АЧС для свинокомплекса дорівнює банкрутству. Тобто саме страх банкрутства спонукає власників до порушення закону, розпродажу свиней до отримання офіційного підтвердження діагнозу АЧС, як наслідок – подальшого поширення смертоносного вірусу свиней по Україні.
А як же державна підтримка? З 2017 року скасовано спецрежим ПДВ для сільгоспвиробників. Його замінили на державні дотації. Механізм нарахування їх дуже простий – чим більше підприємство виробляє та продає продукції, тим більше дотацій отримує. А отже, звичайному фермеру чи середньому свинокомплексу стало практично неможливо отримати держпідтримку, і майже половину всього об’єму дотацій отримують лише дві компанії – МХП та «Укрландфармінг», які й без дотацій досить успішно розвиваються.
Українське птахівництво навіть для країн ЄС стало зразковим і поступається по ефективності хіба що бразильському. Низька собівартість й висока ціна дали цьому бізнесу великі перспективи розвитку. Для порівняння: за рік свинарство дає максимум два обороти коштів, а птиця – до восьми (в середньому 6,5).. При належній організації виробництва собівартість курятини буде менше 20 грн за кілограм живої маси, це понад 100% рентабельності. За рік при восьми оборотах рентабельність інвестицій складе 800%.
Наприклад, МХП офіційно прозвітував за І півріччя 2017 року, що його виручка зросла на 24% порівняно з аналогічним періодом минулого року і склала $600 млн. Операційний прибуток компанії зріс на 11% – до $226 млн. Додатково до прибутку за І півріччя МХП отримав ще й 809 млн грн державної дотації. Зауважимо, це становить 42% всіх коштів, виділених на сільське господарство.
На відміну від виробників свинини і молока, виробники курятини зуміли ефективно організувати свій бізнес – птахівники цілком здатні самі про себе подбати. А от свинарі і молочарі вкрай потребують фінансової підтримки.
Чим допомагають галузеві асоціації? Цього року за їхньої участі склали нову інструкцію по боротьбі з АЧС, яка суттєво послаблює карантинні міри при виявленні хвороби. Окрім того, дозволяється забій свиней, якщо у пробах патматеріалу свиней з карантинної зони не було виявлено вірус АЧС. Враховуючи вищесказане – щодо 0,4% компенсації промисловим свинокомплексам за вилучених свиней, – власники свинарського бізнесу будуть готові на будь-які кроки, щоб хоча б через продаж свиней не втратити все.
Нещодавно до парламенту було внесено законопроект, в якому його розробник, нардеп Дмитро Святош пропонує компанії з доходом від реалізації курятини та курячих яєць понад 50% виручки від продажу агропродукції власного виробництва та продуктів її переробки позбавити права бути платниками єдиного податку IV групи. Також у проекті закону йдеться про виключення таких виробників із переліку тих, хто має право на державну допомогу.
У відповідь на це дев’ять аграрних асоціацій, серед яких і галузеві асоціації свинарів та виробників молока, опублікували звернення до парламенту та прем‘єр-міністра, у якому розкритикували ініціативу Святоша. Головний аргумент представників аграріїв – рівень рентабельності виробництва м’яса птиці та яєць істотно нижчий за показники інших сільськогосподарських галузей.
Відтак, повертаючись до запитання, за якою ж ціною надалі українці споживатимуть м'ясо, зокрема, традиційний український продукт – свинину? Очевидно, невдовзі ми будемо споживати переважно м’ясо птиці – задорого. А от свинину, яловичину і молоко – за дуже дорого і у вельми обмеженій кількості.