У ніч проти 1 листопада українська молодь візьметься святкувати модний нині Геловін, або ж День усіх святих, який своїм корінням сягає ще кельтського свята закінчення
Смерть, жертви і вшанування душ померлих: справжні традиції Геловіну
річного циклу Самайну.
ХОДИТЬ ГАРБУЗ ПО ГОРОДУ
Традиційним символом Геловіну є гарбуз із вирізаним на ньому страхітливим обличчям. Гарбуз здавна є символічною рослиною, пригадаймо хоча б український звичай давати відкоша небажаним нареченим гарбузом або казку Шарля Перро "Попелюшка", де фея-хрещена перетворює гарбуз на карету для головної героїні казки.
ХТО ТАКИЙ ДЖЕК І ЗВІДКИ В НЬОГО ГАРБУЗ
Мало хто знає, що у геловінського гарбуза з оскалом є офіційна назва: "Jack O’Lantern", тобто "Джек-ліхтарник". Гарбуз водночас символізує голову, яку загубив Джек, і світильник, який захищає будинок магією вогню від незваних гостей із потойбіччя. Адже у Геловін межа між світами стає тонкою, і можна чекати на появу духів, особливо якщо ви вирішили "грати за правилами" цієї ночі і переодяглися у відповідні Дню усіх святих костюми.
Але постривайте, хто ж такий Джек-ліхтарник?
Взагалі Джек-ліхтарник з'явився в легендах ірландців, нащадків древніх кельтів. Отже, за однією легендою, жив колись один хлопець на ім’я Джек, і дуже він полюбляв усілякі корчми. А одного разу Джек допився до того, що заклався з самим дияволом, та суперечку на своє лихо — програв. За це поплатився Джек власною головою, ото тепер щороку ходить по світу в ніч із 31 жовтня проти 1 листопада, наче вершник без голови, і шукає її, "приміряючи" гарбузи, які люди наставили на вікнах та біля дверей із жаринами та свічками, що сяють у темряві. Ось хто такий Джек і навіщо йому той гарбуз.
А ось вам ще одна легенда. Кажуть, що Джек — то хитрий коваль, який вигадливо торгувався з дияволом за власну душу, щоб не потрапити до пекла. Якось йому навіть вдалося вговорити сатану перетворитися на монетку. Джек поклав ту монету до кишені, де лежав срібний хрестик, і диявол на певний час втратив свою силу.
Інша ж оповідка каже, що Джек любив оковиту і любив капості. Одного разу він навіть заманив самого диявола на дерево і намалював на ньому хрест, щоб той не зміг злізти. Через те нечистий на нього і мав зуб, тому після смерті не зміг Джек потрапити у рай, бо не був аж таким праведним за життя, але й до пекла дорога не вела, не хотів очільник чортів бачити його в себе вдома. Тому пішов Джек блукати по світу, а щоб він міг освітлювати собі шлях, дали йому лише вуглинку у гарбузі. І блукати так Джек має аж до Страшного суду.
Таким чином, "Джек-ліхтарник" символізує неприкаяні душі, які блукають по світу, а в ніч перед Днем всіх святих прибиваються до людських осель.
"ПОПЕРЕДНИКИ" ГАРБУЗА
Насправді спочатку "обличчя" Джека вирізали у ріпі і турнепсі, а лише потім — на картоплі та гарбузах, коли ірландські мігранти прибули до США, привізши з собою звичаї своїх пращурів, в тому числі — і Геловін. Бо ж ще одне призначення таких ліхтарів — допомогти заблукалим душам знайти шлях у потойбіччя. Вперше створення таких гарбузів-світильників було зафіксовано у 1837 році під час свята врожаю.
ГАРБУЗОВА ПІСЛЯМОВА
Вам вибирати, святувати Геловін, відзначати Самайн, оте древнє кельтське свято, яке символізувало закінчення врожаю чи піти на гучну святкову дискотеку. Або ж згадати власні традиції, адже давні українці у цей час теж вшановували померлих, як і інші народи. Наші пращури згадували про померлих під час спільних трапез вдома або влаштовували тризни на кладовищах, залишаючи там потім хліб із запаленими свічками. Тож замість веселощів на гучній вечірці, можливо, варто зібратись родиною на мовчазну вечерю (детальніше можна почитати тут) і вшанувати своїх пращурів і всіх близьких, які померли у цьому році.